Вправа. Визначте у поданих реченнях відокремлені означення, виділіть їх комами. Напипіть або надрукуйте. Це завдання оцінюється! 1.Обабіч шляху лежали незнайомі поля перекраяні вузькими довгими нивками. 2. Хліба змиті дощем яскраво зеленіли. 3. Почорнілі від сонця румуни нагадували собою ті розп'яття на білих хрестах, що стоять понад шляхами. 4.

Застебнутий на всі гудзики туго підтягнутий, чистий він стояв на бруствері, мов соняшник у цвіту. 5. Сонце ліньки вставало з теплого кубла, воно обважніле й застане нехотя лизало росу на лугах за річкою. 6. Відірвана від питомих джерел молода жінка не мала сподівань ні на що. 7. Сніг відразу замів їхні сліди, і ніким не помічені вони промчали понад берегом ріки. 8. Все заворсклянське підгір'я на правому березі вкрите лісом та чагарями, викручене за довгі роки кручами тріщало й димилося. 9. На тлі цього нечупари вирізнялася Юлькова модна куртка й начищені до блиску черевики. 10. Хлопець стояв біля матері маленький, блідий. 11. Гуляє вітер по полях ласкавий і добрий.​

Я казала це вже неодноразово і продовжую це стверджувати: Тарас Григорович Шевченко для нашого народу, для України, – це не просто поет чи художник. Він став ковтком свіжого повітря, ковтком натхнення, цілющим струмком посеред пустелі для багатьох поколінь. До нього йшли за благословенням: і незламні воїни, і освічені інтелігенти, і працьовиті селяни. Головною мрією славетного Кобзаря було безхмарне майбутнє для України, тому так сильно прагнули знищити його книжки можновладці, змусити мовчати Шевченка, заславши його далеко від дому….
Минули століття, зараз Україна – це незалежна держава, проте й досі непокоять сумніви: чи піднялися ми з кріпосницьких колін, чи навчилися жити без ката і чи робимо усе, що від нас залежить задля щасливого майбуття?Шевченків ідеал людини й загалом майбутнього вимірюється добром, точніше – здатністю творити добро, чинити щось хороше кожного дня, не очікуючи нагороди чи похвал.

У кожної людини є хобі, улюблене заняття. У Ченнінг говорив, що заняття, що не містить труднощів, що не вимагає повної напруги розуму і волі, негідно людини.
Одним з моїх улюблених занять є читання. Вважаю, що книга - найкращий друг людини. Для кожного віку є своя улюблена книга. Коли я була маленькою, мені дуже подобалися твори М. Носова. Особливо, «Пригоди Незнайка». Читати я навчилася в 4 роки і, звичайно ж, моїми друзями стали герої А. Барто, Б. Заходера, С. Маршака, С. Михалкова.
Я впевнена, саме книга формує людину і вчасно прочитана книга - величезна удача. В. Солоухін говорив, що читаючи деякі книги, можна правити свою мову, а не інших свою громадянську совість. Тут хочеться відразу згадати книгу А. Гайдара «Тимур і його команда». Для мене вона є найулюбленішою. Шкода, що в сучасний час діти стали лінуватися читати. Адже читання - це праця, творчість, самовиховання своїх духовних сил, волі (В. Сухомлинський). Вчора я прочитала розповідь В. Солоухін «Месник». Завтра мене чекають нові корисні книги, які будуть змушувати мене думати ...