Особи П. (14 років), С. (12 років), В. (18 років) спільно завдали шкоди дачному будинку Р. Р. звернувся до них з позовом про відшкодування заподіяної шкоди. В судовому засіданні було встановлено, що батьки П. зловживають алкогольними напоями і фактично його вихованням займається бабуся, а В. за рішенням суду обмежений в дієздатності і його дружина призначена щодо нього піклувальником.
Зробіть правовий аналіз ситуації.

Куди звертатись у разі порушень?

Громадяни України мають право звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових та службових осіб; до судів; Омбудсмена; неурядових правозахисних організацій та ЗМІ.

Органи державної влади, місцевого самоврядування, посадові та службові особи

До них можна звертатися письмовими зверненнями, запитами та в інших формах, а вони мають у встановлений законом термін дати ґрунтовну відповідь щодо твого питання. Є спеціальні ресурси, які можуть до правильно сформулювати запит. Наприклад, «Доступ до правди».

До цього рівня вирішення проблем звертаються тоді, коли потрібно припинити певну протиправну дію. Наприклад, можна звернутися до міської адміністрації щодо незаконного МАФу, а вони мають розглянути це питання і знести його або показати, що всі документи в порядку. Часто буває, що права порушують саме ті органи влади, до яких людина мала б звертатись для захисту своїх прав. Але в такому разі має до суд.

Объяснение:

1)Виновность предполагает обязательное установление в деяниях преступников вины умышленной (прямой и косвенный умысел) или неосторожной (легкомыслие и небрежность). Уголовная ответственность за невиновное причинение вреда не допускается. Это положение уголовного закона возведено в принцип (ст. 5 УК РФ). Таким образом законодатель подчеркивает, что преступление – это всегда волевой акт, через который виновный проявляет свое сознание и волю. Виновность определяется психическим отношением лица к противоправному деянию и его последствиям.

2) За каждое преступление предусмотрены определенные наказания (санкции). Это и есть наказуемость. Однако угроза применения наказания, содержащаяся в каждой уголовно-правовой норме, не значит обязательное назначение наказания за каждое преступление. В конкретном случае могут быть применены иные уголовно-правовые меры воздействия, а также возможно освобождение от наказания при определенных обстоятельствах.