Сиджу біля вікна і дивлюсь, як ти прийшла. Скинула зелене вбрання дерев і одягла своє, помаранчево-жовте. Чому ти така сумна? Чому ти так часто ллєш сльози у вигляді дощу? Але не дивлячись на це - ти всеодно залишаєшся для мене найзагадковішою порою року, Осінь.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
