Стояла січнева(жр одн н в) ніч. За вікнами художник побачив сумну(жр одн н в) синичку. Він відчинив вікно і впустив бідолашну (ж р одн н.в) пташку. Кілька днів синичка відігрівалась і від'їдалася. Та пташині дорога воля, тому художник випустив її.
Синичка розповіла про все іншим птахам, і вони почали злітатися до художникового( ч р одн р в) вікна. А коли настала весна, птахи спитали, чим віддячити за порятунок. Відповів художник:
- Я мрію намалювати ясне ( с р одн н в)небо, морську( ж р одн зн в) хвилю, срібний(ч р одн н в) іній. Але не маю для цього фарб!
І почав він знаходити біля вікна дивовижні( мн зн в) фарби. Були вони то в кленовому(чр одн д в) листочку, то у м'якій(ж р одн д в) пір'їнці. І написав художник прекрасні картини.
справжній лицар, його поважають усі козаки й бояться вороги; про нього йде слава як про спритного, відчайдушного, невловимого козацького вихідника.
Кращий козацький вивідник (розвідник) землі переяславської; знає мову і звичаї татар, має серед них вірних людей; ходить безшумно, безшелесно; наче нікуди не дивиться, а все бачить; бездоганно володіє зброєю і тримається на коні.
Сміливий, розумний витривалий, кмітливий, відважний, рішучий; звик покладатися лише на себе.
Вірний товариш, турботливий і уважний до хлопців і братчиків, поважає літніх козаків, дослухається до їхніх порад; любить рідну землю, гарно її знає, захищає від ворогів.
