Козацький-- прикметник,в ролі означенння підкреслюється хвилястою лінією
Вітер-іменник,в ролі підмета підкреслюється однією лінією
Вишмагає-дієслово в ролі присудка підкреслюється двома лініями
Душу- іменник в ролі додатка пікреслюється (_ _ _ _ _)
І-сполучник
Я-займенник в ролі підмета підкреслюється однією лінією
У-прийменнник
Ніжність-іменник в ролі додатка пікреслюється (_ _ _ _ _)
Швидко-прислівник в ролі обставинни підкреслюється ( _ . _ . _ .)
Дійду-дієслово в ролі присудка підкреслюється двома лініями
Любов і зрада в повісті Захар Беркут
Захар Беркут - твір, написаний Іван Франком про події 13 століття. Ці події відбуваються з жителями Тухольщини.
Головні герої цього твору - Захар Беркут, його син Максим та Мирослава - дочка боярина Тугара Вовка
Тугар Вовк прибув на Тухольщину, де князь Данило подарував йому землі
Мирослава та Максим закохались один у одного, та Тугар Вовк був проти їх стосунків. Боярин вступає у конфлікт з тухольцями, які звикли жити незалежно, тому громада проганяє його. Боярин з Мирославою їде до монголів, на бік яких перейшов ще під час битви на Калці.
Дізнаючись про зраду батька батьківщини, Мирослава перейшла й собі на бік тухольців і попросилася Захару Беркуту у дочки.
Згодом Тугар Вовк супроводжує монгольське військо під командуванням Бурунди-бегадира, яке вирушило на тухольський перевал. У зіткненні з монголами Максим Беркут попадає в полон. А невдовзі за порадою Захара Беркута перекрито потік, — і долина села, в якій знаходяться монголи, починає затоплюватись. Бурунда пропонує обміняти життя Максима на свободу, але йому відмовляють. Тоді він замахується, щоб вбити полоненого, але Тугар Вовк відрубує йому руку, рятуючи Максима.
В кінці твору Захар Беркут, але й і монголи, Бурунда і Тугар Вовк померли, Мирослава і Максим були разом. Та після тих воєн і подій у тухольців й зокрема у Максима та Мирослави, почалась "щаслива доба." Всі негаразди переможено, а любов тільки розгорялась в серцях пари.
