Груші і яблуні висадили в саду синтаксичний розбір речення

Сьогодні, у роки бурхливого інформаційного буму, гостро постає питання: чи потрібно читати книги?Багато людей, особливо молодих, схиляються до думки, що для розвитку особистості достатньо передивитись цікаві телепередачі, перечитати популярні газети й журнали, посидіти біля комп'ютера.

Інші скільки живуть, стільки й черпають мудрість з творів класичної літератури. 1 для них проблеми, порушені в творах, актуальні й зараз.Я вважаю, що значення книги в житті людини неоціненне. Якщо не читати, ніколи не дізнаєшся ні про Гомера, ні про Данте, ні про Вольтера. А якщо людина не знає про геніїв, то навряд чи можна її охарактеризувати як людину розвинену.

Щоб точно передавати свої думки, необхідно досконало володіти мовою. У цьому, я впевнений, до читання книг, в яких зібрано незліченні багатства людського досвіду.Отже, частіше заглядайте до скарбниці духовності — книг, з яких б'є невичерпне джерело мудрості.

Відповідь: Вірш

Вставні слова у реченні

часто так буває.

Упевненість, невпевненість

Вони виражають.

Звичайно, дійсно, безумовно,

Здається, мабуть, очевидно,

Вживайте їх, пишіть частіше,

Хай мова буде барвистіша.

На щастя, радість, на біду,

їх я ніяк не обійду.

По-моєму, по-твоєму —

Слова ці є у вас,

Як часто можна чути

Від кожного із нас.

Вам треба щось сказати,

Ні з чим щоб не змішати,

Порядок викладу думок

Повинні знати назубок.

По-перше, чи по-друге,

По-третє, чи нарешті,

Значить, таким чином —

Слова оці скажіть

І помилок у мовленні

Ніколи не робіть.

Не забудьте також

Ці чарівні слова:

Вибачте, будь ласка, —

У них є всі права.

Зверніть увагу, зрозумійте,

Вивчіть правила —

І дійте.

Слова вставні нам так потрібні,

У мові нашій необхідні,

Хоч членами речення

Вони не бувають,

Та ставлення до того,

Хто про щось говорить,

Завжди виражають.

Пояснення: цей вірш не тільки зі ваставними словами, а й про них.