Складіть діалог про труднощі, які виникали у вас при переході на дистанційну форму навчання (обсяг 6-8 речень)

Привіт, Толю! Я пишу тобі листа, для того щоб ти трішечки змінився і задумався над своїми вчинками. Батьки Федька завжди сварили його тому, що він тебе "підстрікав" до поганого. Але насправді Федя був трішечки хатреньким, але добрим. Він не бажав тобі зла. Мама та батько халамидника до останнього вважали, що ти хлопчик благородний. Ти ж міг і не говорити, що Федько тебе намагався втопити у холодній води з кригою. Притому, що він цього не робив, а лише показував свої здібності. Коли Федько тонув, ти міг підбігти і до Але прийшли на до лише Спірка та його друзі. Коротше кажучи - ти міг врятувати життя Федькові. Але... Федя помер... Хай він вже й на небесах, але ти хоча морально поприси вибачення у Федька. І тобі буде легше і Феді... там... теж!

Я сподіваюся, що ти признав свою поразку і ніколи у житті більше не будеш так робити із знайомих людьми...

  Колись давно трапилася одна історія з хлопчиком. Коли мати захотила піти до магазину, а він був у сусідньому місті, вона сказала синові Івану, доглядати свою молодшу сестричку Машу, поки її не буде дома. Іван погодився й мати пішла до магазину. Але хлопчик дуже любив залишатися дома один й зовсім забув про свою двух річну сестричку. Ваня спершу по стрибав на ліжку, потім зайшов  до кімнати батьків й знайшов косметику матері. Він у ній по грався й пішов за своїм м'ячиком, тому що мати не дозволяє гратися м'ячем у хаті, а Вані цього так хотілося. Й він дістав з під ліжка м'яч й почав бігати й гратися з ним, поки не розбив мамину любиму вазу. Ваня так злякався, що його мати накаже й згадав, що у нього ж є сестричка й можна сказати, що це вона зробила й його не накажуть. Через декілька годин повернулась мати й побачила, що ваза розбилась  й покликала Ваню. Він тот час почав розповідати, що це не я, а Маша. Мама повірила йому й за вчинок дісталося Маші. Настала ніч. Іван пішов спати. Він на мить заплющив очі, а коли розплищив побачив, що перед ним стоїть якесь чудовисько. Ваня так злякався, він швидко встав й побіг по коридору. Але коли він біг коридор не закінчувався, а монстр був все ближче й ближче. Коли Іван більше не міг бігти він впав й готувався до чогось поганого. Коли монстр дійшов до нього він сказав "Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся". Іван начал плакать и просити монстра, щоб відпустив. Монстр узяв хлопця й кинув його у пекло. Коли Іван наляканий летів у низ він тільки й чув "Назад не вернешся!". Ось таке у Івана покарання за брехню, звідки він вже не вернеться.