быстрее,мне ещё 9 уроков за час сделать нужно

Слово (підмет, іменник) має (присудок, дієслово) виростати (присудок, дієслово) з (прийменник) думки (обставина, іменник) , а (сполучник) думка (підмет, іменник) - зі (прийменник обставина, іменник) за (прийменник) природою (додаток, іменник) , самим (означення, займенник) собою (додаток, займенник) та (сполучник) іншими (означення, займенник) людьми (додаток, іменник). Схема: [ ], а [ ].
Речення розповідне, неокличне, складносурядне із зіставними відношеннями; 1 просте реч.: двоскладне, поширене, повне, неускладнене; 2 просте речення: двоскладне, поширене, неповне, ускладнене однорідними додатками.  

Великий тлумачний словник
Об'ємні, -ая, -ое; -мен, -мна, -мно.
1. до Обсяг (1 зн.). О-ое вимір.
2. Пов'язаний з передачею тривимірності відтвореного предмета, що має тривимірне вимір; опуклий. О-ое зображення. О-ое кіно.
3. = об'ємистого. О. шматок льоду. // Значний, великий (по здатності охопити, вмістити що-л.). О-ая тема. Проза більш об'ємна, ніж поезія. <Об`ємно, нареч. (2 зн.). Об'ємність, -и; ж. О. зображення. Немає потрібної об'ємності звучання. У міру наближення віддалені предмети набувають о.

Великий тлумачний словник
Об'ємистий, -ая, -ое; -міст, -а, -про. Розм.
Великий за обсягом, величині. О. портфель. О-ая рукопис. О-ая миска. О-ая пачка газет. <Об'ємистий, -и; ж.