Українська мова 9 клас.
Завдання на фото

Обов'язково треба бути уважним на уроці, бо вчитель розказує те, що, можливо, буде на олімпіадах і контрольних, а ти весь урок ловив гав і навіть не думав, що це серйозно. По перше, це не поважне ставлення до вчителя, а по друге - краще вислухати весь урок, чим на контрольній ридати крокодилячими сльозами, але якщо ти вже отримав двійку, не здавайся! Ти ще можеш все виправити. Просто попроси вчителя, щоб він тобі все пояснив і попрацюй над слабим місцем. Ось чому треба уважно слухати вчителя на уроках.

У нашому житті багато чудових свят. Усі вони веселі, радісні, кра­сиві. Але є лише одне справді неповторне свято. Це Новий рік. У ново­річну ніч люди вірять у чудеса, у здійснення найзаповітніших мрій. І ці мрії справді здійснюються. Я також кожного року загадую бажання. Звісно, вони постійно змінюються, адже я дорослішаю. Раніше я мріяла про іграшки, по­тім — про цікаві мультики й книжки. Але від наступного року я чекаю зовсім іншого. Якось на уроці з рідної мови ми писали твір на тему «Професія моїх батьків». Я написала про мою маму, яка працює лікарем. На­писала, як вона рятує людей, допомагає долати хвороби. А потім замислилась над тим-, ким я буду, коли стану дорослою. Увечері я запитала в мами, як вона обрала свою професію. І вона відповіла, ЩЬ мріяла бути лікарем ще у дитинстві, коли лікувала ляльок. І тоді я згадала, що, граючись з моїми улюбленими іграшками, я завжди вдягаю їх у красиве вбрання, вмикаю музику й танцюю разом з ними. Так, я зрозуміла, що мені найбільше подобається танцювати. Кілька років тому я починала займатися бальними танця­ми, але потім залишила гурток. Тепер я твердо вирішила, що поч­ну займатися знову. Звісно, є деякі труднощі. Поблизу нашого бу­динку немає гарної студії танцю. Але я вірю, що зможу знайти танцювальний гурток, де мене навчать правильно рухатися. І тоді я зможу скласти будь-який іспит з танцювального мистецтва. Отже, від наступного року я чекаю здійснення першого кроку у моїй майбутній професії. Я обов’язково стану відомою танцюрист­кою і буду дарувати людям радість. Адже немає нічого красивішо­го за повільні рухи танцюристів під звуки чарівної музики, коли сукні дівчат виблискують яскравими кольорами. У такі миті здаєть­ся, що увесь світ стає світлішим і щасливішим. І справді, танець — це диво. Можливо, не менше за саму новорічну ніч.