1. Яке слово доречніше? Верховна Рада (ухвалила, прийняла) закон про збереження енергії.
Депутат (порушив, підняв) надзвичайно актуальне питання.
На зборах ухвалили (правильне, слушне, доречне, вірне) рішення.
Я отримав номер (абонементської, абонентської) скриньки.
Олена справляє (афектне, ефектне) враження.
Нема потреби (доводити, доказувати) слушність нашого рішення.
(Тривалий, довгий) час ми листувалися.
(Насамкінець, на завершення, на заключення) своєї промови хочу підсумувати сказане.
Він не спеціаліст у цій (галузі, області).
Агроном (вважає, рахує) доречним висівати цього року еспарцет.
Якщо не рахувати (не враховувати) класиків, то такого повного видання творів одного автора ще не було.
Юнак цитував з пам’яті, (не дивлячись, незважаючи) у книжку.
(Незважаючи, не дивлячись) на погоду, екскурсія відбулася.
(Наступний, слідуючий) промовець погодився з доповідачем.
До заяви додати (такі, слідуючі, наступні) документи.
Молодий спеціаліст (порозумівся, зустрів розуміння) з колегами.
Треба (лікувати, лічити) наші душі високою поезією.
Прем’єр (відрекомендував, представив) присутнім нового міністра.​

- Привіт, Петро,
- Привіт, Дмитрику,
- Коли ти виростеш, ти ким хочеш стати?
- Я ведучим на телебаченні, а ти?
- А я хочу стати космонавтом,
- А чому?
- Як чому? Відправляють тебе у космос, літаєш, їж їжу у тюбиках, про тебе пишуть в газетах, за на телебачення,
- А я гадаю, що краще самому працювати на телебаченні, камери, світло, всі на тебе дивляться, біжать до телевізорів тільки щоб твою програму подивитися, не робота - рай,
- Та ні, от коли потім через 100 років тебе по історії, по географії вивчають, коли тебе потім пам`ятають, розповідають дітям про тебе-оце рай, а коли тебе подивилися і все... Тьху,
- Як хочеш, а мені ця професія подобається,
- А мені, моя подобається,
- Ну і гаразд, хай кожен з нас стане тим ким захоче,
- А коли ми станемо, тими ким захочемо, все одно будемо дружити, так?
- Так.
- Ну все пішли на історію.

       Привіт, Оксанко! А ти дивилась культурно-мистецьку передачу під назвою «Світлиця» вчора?

-          Привіт, Надійко! Так, дивилась. У цьому випуску торкались теми визначних пам’яток України.

-          Я також дивилась цю передачу.

-          Що тобі у ній сподобалось?

-          Мені сподобалось, що автори наголосили на тому, що зараз люди не особливо цінують культуру і не мають бажання охороняти наші культурні надбання.

-          Звичайно, це дуже велика проблема на сьогодні. Адже наш народ багатий фортецями, садибами, палацами та монастирями.

-          І це ти лише назвали архітектурні пам’ятки. А скільки перлин ми маємо в історії, монументальному мистецтві, археології!

-          Я вважаю, що люди мають цінувати свою культурну спадщину та ретельно зберігати її належним чином.

-          А як думаєш, цим повинні займатися науковці?

-          Звичайно, у збереженні культурних пам’яток велику роль відіграє наука.

-          А я вважаю, що і прості люди можуть не лише розуміти важливість пам’яток національного значення та допомагати у їх збереженні.

-          Як саме прості люди можуть цьому сприяти?

-          Передусім сформувати шанобливе ставлення у своїй свідомості до об’єктів національного значення.

-          Так, я згодна з тобою. На жаль, більшість сьогодні не усвідомлює велику необхідність збереження пам’яток культури для нинішнього і прийдешнього поколінь.

-          У цьому наша основна проблема та саме на цьому наголошувалось у передачі «Світлиця». Ти не знаєш, коли вийде наступний випуск?

-          Завтра о шостій вечора. Дякую за приємну бесіду. До зустрічі!

-          Дякую, бувай!