Прочитайте речення, правильно інтонуючи, запишіть їх. Доберіть із речень приклади до правил, уміщених в таблиці. Визначте комунікативний намір автора. 1. Які щасливі очі у казок! Я прокидаюсь, серце калатає. 2. Зима стоїть персидська, як бузок, і жоден птах її не хилитає. 3. Буває мить якогось потрясіння: побачиш світ, як вперше у житті. Звичайна хмара, сіра і осіння, пропише раптом барви золоті. 4. Але ж навіщо убивати осінь мазутним духом нескінченних трас? 5. Все важче знаходити квіти, чий мед обіцяє бути цілющим. 6. І смог навис, і сонце тяжко гріє, потік машин тісніший череди, і алігатор міста - алергія - виходить із асфальту, як з води. 7. Вже дожились - забули колір неба, воно буває кольору досад. 8. Безмірно жаль, що ніжність вже не в моді (3 тв. Л. Костенко).

Тема: сполучники
є сполучники сурядності та підрядності.
в свою чергу сполучники сурядності діляться на
*єднальні ( і, та , і...і... ані...ані... )
*протиставні (а, але, проте, зате)
*розділові (або, чи, хоч, чи...чи, хоч...хоч)
сполучникі підрядності поділяються на:
*часові (коли, як, доки, перед тим як)
*причинові (бо, тому що, через те що)
*мети (щоб, для того щоб, аби)
*умовні (як, якщо, якби, коли б)
*допустові (хоч, дарма що, хай)
*порівняльні (як, наче, неначе, мов, мовби)
*з"ясувальні (що, щоб, як)
*наслідкові (так що)

зате (але) - Взимку холодно, зате(але) комарі не кусають.(спол)
за те сварилась на Миколу мати, що той шкоди наробив.(однозвучні слова)
я теж (також) дотримуюсь такої думки.(сполучник)
він говорив те ж, що й інші свідки.(однозвучні слова)
якби ви знали, паничі!(сполучник)
як би там не було, але він все одно виконав д/з.(однозвучні слова)
марічка чекала подругу, щоб разом піти гуляти. (сполучник)
що б він не робив - все у нього виходило( однозвучні слова)

     Життя - це безцінний дар, яким людина повинна донрожити навіть тоді, коли в ньому більше смутку, ніж радощів. Варто жити, щоб на землі залишити після себе слід глибокий, помітний. Так, життя Т. Шевченка, М. Коцюбинського, Лесі Українки, В. Стуса було несправедливо коротке. Але, можливо, наперекір цьому всім здійсненним у своєму житті вони настільки зуміли збільшити його цінність, що стали безсмертними, адже дні свідомого життя переплавлені в золоті рядки їхніх невмирущих творів. 
      Вибір сенсу життя, на мою думку, залежить від умов конкретного суспільства, задатків, нахилів та здібностей конкретної людини. І те, що одній людині здається безглуздим і марним, для іншої є безцінним.
      Псевдопатріоти не цінують життя, бо вони - диванна картопля. Це ті, хто вміє прекрасно говорити, замилювати очі, і нічого не робити задля блага свого краю. Тільки те й роблять, що переховуються від війни. Такі люди не бачать душею Україну і все, що вона добула.
       Незалежно від того, чи це військовий, чи лікар, чи учитель, на кожній людині лежить відповідальність за чиєсь життя. І якщо хтось халатно буде ставитися до своєї справи, не цінуючи життя інших, гріш ціна такій особі. Лише той гідний життя, хто не говорить про любов до Батьківщини, а працює і живе задля ї процвітання, примножуючи набуте.