1) Мабуть природа створила хлібну зернину в мить такого високого натхнення, в мить щедрого осяяння, яке потрачене нею і на саму людину. (2) І в чи не найголовнішому слові нашої мови «життя» предки не лише воздали заслужену хвалу житу-годувальнику, а визнали його правічні заслуги в долі людства. (3) В зернину, в цей маленький тугий злиточок матерії стільки вкладено життєвої мудрості, добра і віри в безсмертя, що його таїна й досі здається нам магічною. (4) Все у нас від нього, від хліба. (5) А втім і самі ми, кожен із нас — дитина своїх батьків, свого народу й хліба (В. Яворівський).
Познач речення, у яких пропущено розділові знаки.
— Познач речення, ускладнені однорідними членами речення.
Рука: Легка рука, махнути рукою, руки опустити, рука об руку, рука не піднімається, гріти руки, золоті руки, відбитися від рук, вмивати руки.
Голова: Капустяна голова, зложити голову, йде обертом голова, морочити голову, мудра голова, на всю голову, ховати голову в пісок, втратити голову, братися за голову, як сніг на голову, гаряча голова, ходити на голові, вітер в голові, голову сушити, ганьба на сиву голову.
Очі: Замилювати очі, очі мої тебе не бачать, хоч в око стрель, берегти як зіницю ока, дим пускати в очі, склепити очі, сказати в очі, аж очі рогом лізуть, вирости в очах, відкрити очі, закривати очі на щось.
Хліб: Важкий хліб, легкий хліб, піти на власний хліб, хліб насущний, хліб одбити, хлібом-сіллю зустрічати, заробляти на хліб.
