І. Поставте розділові знаки в поданих реченнях. Підкресліть уточнювальні члени речення. 1.Десь на краю села лісок маленький ріс. Сюди у Луг Великий в плавні втікали вбогі та безправні із-під кріпацького ярма (М. Рильський). 2.І серце полинуть бажає туди аж до краю степів (Б. Грінченко). 3.Отут край берега крутого сумує іноді козак (Л. Глібов). 4.Посередині долини біля Кривого Рога зійшлися річки: Саксагань, Бокова й Боковенька. Ген далі край неба виникало таємне марево приваблюючи очі великими озерами блискучої води. (А. Кащенко). 5.Там над Россю стоїть одна висока скеля. В скелі внизу чорніла чорна продухвина неначе двері в середину скелі (І. Нечуй-Левицький). 6.Воркувала Горлиця у садку у куточку тихенькому на бузку (Л. Глібов).

Найуживанішим графічним знаком для позначення на письмі м'яких приголосних звуків є знак м'якшення (ь). Це - єдина літера української абетки, що самостійно не позначає звука. Знак м'якшення завжди вживається після букв, що позначають приголосні звуки,

І* Знак м'якшення пишеться:

1. Після букв д, т,з,с,ц, л, н, які позначають м'які приголосні в кінці слова (молодь, юність, відстань, міць, стиль, колись) та в середині слів перед літерами, що позначають тверді приголосні звуки (батько, донька, молотьба, сядьмо, спільний).

2. Для позначення м'якості приголосних у середині складу перед о: льотчик, пятьох, сьомий, тьохкати.

3. У прикметникових суфіксах -ськ (ий), -цьк (ий), -зьк (ий): український, товариський, ризький, козацький, київський.

' 4. Після літери н у суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: калинонька, серденько, тихесенький, ріднюсінький, повнісінький

Кожне слово має особливе значення і походження в українській мові. Але, щоб не говорили, одне зайве слово може зробити приємно, чи навпаки - боляче. Якщо ти скажеш щось не те і образиш когось, то тобі потребується в багато раз більше слів, щоб вибачитися за це. Ще можна підняти моральний дух людини словами, зповненими віри і надії. А зараз, в такий тяжкий час, наша зброя - це українське слово, ним ми можем подолати російських нападників, що намагаються забрати нашу, чеснозароблену землю. Головне в житті - не забувати свою рідну мову!