іть треба. (1)Лось був старий і бувалий самець, він уже звик до людей і до того, що його підгодовують. (2) Але те недуже тріщання пробудило в ньому досі небачений страх, який нагадав йому про життя в тайзі, про ті небезпеки, які там на нього чигали, і лось зрушив зі свого лежбища, а потім і побіг. (3) Кущі й дерева струшували на нього синюватий іній, а позаду ще довго метушився гамір од його бігу. (4) Угамувавшись, лось лизнув язиком припорошену снігом землю, а потім неквапно попряму вав до поляни.
