На вихiдних Дмитро дивився телебачення, де собаки пригають крiзь обруч. Йому так сподобадась як жiнка весело переставляе обруч,а собаки пригають крiзь нього то в одна мiсто то в друге, i також захотiв щоб його пес Джек весело стрибав в обручi. Вiн даже старався, але нiчого не вийшло. Джек сидiв та висунувги язика вертiв хвостиком. Трiшки подумавши Дмитро крикнув
-Е iдея! Вiн знайшов у мережi iнтернет вiдео-уроки для дресеруаання собак.
Трiшки позаймавшись Джек став виконувати команди якi просив показати йому хлопчик. Песик був щасливий, що змiг зробити заажання, а Дмитрик теперь вважав себе справжнiв дресеровщиком (сорри за ошибки,у меня было это задание в 6 -5 классе, досоовно не помню, и сорри за ошибки у меня нет русской клавиатуры)
Певно, тут колись ішли запеклі бої. Як і завжди, сьогодні, працею ми зустрічаєм сонця схід. Ця звістка, очевидно, дуже вразила жінку. А хлібам колосистим, здається, немає кінця. мене хотів спіймати світ, але, на щастя, не спіймав. як на зло, почав накрапати дощ. здавалось, болотам не буде кінця. ми, власне кажучи, передбачали такий поворот подій. я його зустрічав вже не раз і не два, безперечно. народився дід тому сто років, отже мав старших ще батьків. людина, може, й не безсмертна, але безмежна
