, задание над кроссвордом​

Объяснение:

Зима славиться тим, що може сковувати річки і озера, накривати землю товстим шаром снігу, утворюючи замети. Але ще взимку все звертають увагу на морозні візерунки на склі вікон. Коли ми були зовсім маленькими дітьми, батьки говорили, що їх на вікнах малює Дід Мороз або Чарівниця зима.

У морозний день можна сидіти біля вікна і розглядати неймовірні візерунки. Одні з них схожі на соснові гілочки, інші на сніжинки, а ось чарівний будиночок для казкової принцеси. Так хочеться спробувати намалювати фарбами такі візерунки, але що не старайся повторити їх неможливо. Настільки вони всі правильні, рівні і мудрої форми. Коли ми виросли, то дізналися причину появи цих дивовижних малюнків, але з цими знаннями зникло чудо їх виникнення.Чарівні зимові візерунки на склі дивно схожі на тонке плетиво з найтонших ниток. Химерні гілки і квіти, казкові тварини, обриси і форми казкових замків, пір'я дивовижних птахів, прозорі зірки-сніжинки, найтонший геометричний орнамент - морозні візерунки різноманітні і неповторні.

...Голова кругом идет от их гаму и шуму, с ними нельзя расстаться, - писав Рєпін Стасову, - веселый народ. Чертовский народ!" У цій "хоровій" картині кожен персонаж веде свою партію - кожен зображений має свій характер, свій норов. Такий же динамічний, соковитий і темпераментний живопис, витриманий в теплій червоно-вохристій колористичній гамі, що передає приглушені фарби літнього надвечір'я, диму, туману, що огортають козацьке товариство. 
За глибиною і серйозністю втілення історичної теми, фундаменталь ністю і рівнем наукового підходу обидві картини належать до кращих зразків історичного живопису. Роль "Запорожців" у творчій спадщині Рєпіна оцінив Стасов - ще в ескізі він відчув їх значущість як "высшего творения", порівнявши з "Нічним дозором" Рембрандта. 
Харківську картину Рєпін завершив 1896 року. Вперше її показано на Виставці дослідів художньої творчості російських та іноземних художників 1896-1897 роками у Петербурзі. Тоді ж картину купив П.  М.  Третьяков. До його галереї вона потрапила 1897  року, після Виставки мистецтва й індустрії в Стокгольмі.