Правильну відмінкову форму числівника сто вісімдесят сім наведено в рядку
а)Ор. в. ста вісімдесятьма сіма
б)Зн. в. ста вісімдесят сім
в)М. в. (у) сто вісімдесяти семи
г)Р. в. ста вісімдесяти семи
д)Д. в. сто вісімдесяти семи

1. Після прибуття в порт судно піддали огляду.

2. На вашу раді ми внесли ряд змін в проект.

3. Фірма реалізує меблі за безготівковим розрахунком.

4. Всі студенти вже роз'їхалися по домівках.

5. За час хвороби вона дуже відстала з математики.

6. З досвіду гравців команда не поступається супернику.

7. У службових справах я часто буваю у Львові.

8. Збірна України з баскетболу знаходиться зараз в Іспанії.

9. Які розряди прикметників за значенням ти знаєш?

10. У магазин надійшов довідник з українського правопису.

11. Я дуже сумую за батьками.

12. Після повернення додому обов'язково передзвони нам.

13. На вимогу однієї із сторін договір може бути змінений.

14. У нас ви можете отримати консультації з усіх питань, пов'язаних з експлуатацією автомобілів.

15. За відомостями гідрометцентру у вихідні дні в Україні збережеться ті-Плая ветренаяпогода.

Осіння пора! Як заворожує вона своєю красою. Але найбільш чаруючим і гарним постає перед нами осінній ліс. 

Чудово, неначе в казці! Все навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. А вітерець, пустотливо граючись, розносить по всьому лісу приємні пахощі достиглих ягід. Поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. Тільки свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову. Аж ось у густих вітках блискавично промайнула і миттєво сховалась руденька білочка — весела сусідка всіх дерев і невпинна трудівниця. 

Де-не-де з-під опалого листя виглядають маленькі боровички, лисички, підберезовики. 

А високо в блакитному небі безперестанку пливуть темно-сині хмаринки, нагадуючи своїми обрисами різних казкових персонажів. Розсікаючи небесну блакить, повагом летять і зажурливо курличуть журавлі. 

Як хороше, як гарно навкруги тобі, осінь, за цю красу!