Відповідь:
- Привіт!
- Привіт!
- Як справи?
- Чудово , а ти як?
- Чесно кажучи, не дуже, ніби встав не з тієї ноги вранці.
- Що трапилось?
- Та нічого особливого, не звертай уваги.
- Як це не звертай уваги, що трапилось, чого як засватаний?
- Мені на вихідних доведеться сидіти з братом.
- Це ж добре, я люблю дітей.
- Я теж, але саме в цей час ми з моїм другом повинні були завтра гуляти.
- Прогулянки з друзями для тебе важливіші за молодшого брата?
- Ти говориш як мій тато. Зрозумій, що я не хочу проводити з ним цілі вихідні,
для мене це як сізіфова праця.
- Не сумуй, це дасть тобі прокладати першу борозну в навчанні житі з дітьми.
- Можливо ти правий.
- Звичайно, я знаю, про що кажу. Більше того, ти ніби збираєшся стати у
майбутньому вчителем у школі?
- Так, але який сенс в цьому?
- Щоб любити їх та краще спілкуватися з дітьми, що полегшить тобі їх навчати.
І зрештою, вони стануть як з голочки після останнього дзвоника.
- Ти переконав мене, не хочеться щоб, вони були як на живу нитку, я буду
сидіти з братом на вихідних.
- Гаразд, але я хочу тобі дещо запропонувати.
- Що?
- Може, ми підемо до музею цими днями. Я чув, що у нас відкрився музей
космонавтики.
- Так, я також чув про це, і я думаю, що це буде цікаво.
- То ти теж зі мною підеш?
- Я завжди багатів думкою побувати у цьому музеї, але ні.
- Чому?
- Не забувай, я повинен сидіти з сестрою у вихідні, в інші дні я не зможу піти.
- Не бачу проблеми, ти можеш взяти з собою брата. Думаю, так буде навіть
цікавіше.
- Тож домовились?
- Так, вибач, але мені потрібно зараз йти.
- Звичайно, до зустрічі!
- До зустрічі!
Пояснення:
