Відповідь:
1. Геть одбившися од гурту, іде лицар в самотині.
2. Міст просто поєднав два протилежні береги , творячи ще одну нерухомість поміж їхнім одвічним спокоєм.
3. Зачувши розмову з суміжної кімнати , вийшла Докія Петрівна з дитиною на руках.
4. Вода розірвала камінні обійми й мчала вниз до моря , спадаючи грізними лавами.
5. Звернув у двір монастиря і , поминувши церкву , спинився біля старої з вузькими вікнами кам'яниці.
6. Вузол з харчами був йому вже наготований, і , підхопивши його , він вискочив з хати.
7. Діставши з пачки цигарку , він хоче прикурити , але сірники ламаються один за одним. Нарешті , вичеркавши , він підносить запалений сірник до цигарки.
8. Вони не знали , як змінити життя ,і , віддаючи перевагу тому , чого не судила їм доба , не порадувались.
9. Собака теж зробився веселий і , покрутившись , знехотя потюпав геть.
10. Відтак дві групи , не дійшовши згоди зробились між собою антиподи.
11. При самій дорозі , помітивши старезну грушу , всю вкриту сметанкою весняного цвіту , пан обозний наказав спинитись на перепочинок.
12. Розминаючи сизий полин у долоні , роси юності спогадом п'ю.
13. Не знаючи броду-не лізь у воду.
14. Чорні , голі дерева стояли в садку , настовбурчившись замерзлими гілочками , і ,не ворушились од вітру.
Ми (підмет) не лукавили (присудок) з тобою (додаток),
Ми (підмет) просто (обставина) йшли (присудок); у нас (додаток) нема (присудок)
Зерна (додаток) неправди (додаток) за собою (обставина).
Наша (додаток) дума (підмет), наша (додаток) пісня (підмет) не вмре (присудок), не загине (присудок).
Журбою (додаток) не накличу (присудок) собі (додаток) долі (додаток), коли (обставина) так (обставина) не маю (присудок).
Я (підмет) для тебе (додаток) буду красивою (присудок), а для когось (додаток), може, й ніякою (присудок).
