Украї́нська мо́ва (МФА: [ukrɑ̽ˈjɪnʲsʲkɑ̽ ˈmɔwɑ̽], історичні назви — ру́ська, руси́нська[9][10][11][* 2]) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'ї[* 3]. Є державною мовою в Україні[12].
Число мовців — близько 45 млн, більшість з яких проживає в Україні. Поширена також у Білорусі[13], Молдові[14][15], Польщі[16], Росії[17][18], Румунії[19], Словаччині[20], Казахстані[21], Аргентині, Бразилії, Великій Британії[22], Канаді[23], США[24] та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світу[* 4].
Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез[25] — праслов'янська[26][27][28], давньоруська[29][30], південноруська X-XI століття[31][32] та інші[* 5]. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції діалектів трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення[33]. У XVIII—XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської влади[* 6]. Противники української мови створили численні міфи щодо української мови.
Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»).
Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українськ
дай ста білоа єто правельний атвет
Ще не вмерла України, ні слава, ні воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля!
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці!
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І — покажем, що ми, браття, козацького роду!
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І — покажем, що ми, браття, козацького роду!
Объяснение:
Ще не вмерла України, ні слава, ні воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля!
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці!
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І — покажем, що ми, браття, козацького роду!
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І — покажем, що ми, браття, козацького роду!
