
Ми вчимо історію більшу частину свого життя. Спочатку школа й університет збагачують наші знання, згодом робимо це самостійно і в залежності від бажання. Але щоразу ми знову і знову повертаємося туди, в далеке минуле нашого народу. Колись Олександр Довженко сказав: «Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців». Це справді так. Історію потрібно вивчати, тому що це не тільки наше минуле. Це найбільша цінність, наша основа. Як можна дивитися в майбутнє, виховувати нове покоління без усвідомлення свого коріння самого себе. Адже хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього. Кожна освічена людина розуміє, що без історії Україна втратить своє значення, свій статус на фоні інших держав. Ніхто із нас не зможе пояснити, чому українці так шанують свою Батьківщину. Наш народ існує тільки завдяки тому, що його впродовж багатьох століть вимолювали, захищали й обороняли. Наперекір усім обставинам нам дали можливість вільно жити, дихати свіжим повітрям і ходити по рідній, Богом даній землі. Я вважаю, що минуле – це своєрідний досвід, який ми переймаємо від батьків, дідів, наставників. Без інформації попередників так ніколи б і не дізналися традицій, звичаїв, культури, форм поведінки. Тож, сьогодні освітяни активно піклуються про вивчення історії України в школах та інших навчальних закладах. Головною метою яких є належне освоєння знань про історичні події, які важливі для кожного з нас. Адже це неодмінно до в розбудові сильної, вільної держави, з гордою назвою Украина.
Объяснение:
Объяснение:
Одного разу я та моя подружка як завжди пiшли гуляти.Ми проводили час ,як завжди : слухали музику та просто ходили по парку балакаючи на рiзнi теми. Все було добре,але потiм ми побачили як впала бабуся i люди якi проходили бiля неi не до встати.Я та (имя) до бабусi та вона вiддячила нам добрими словами,до речи, це було приемно.
Ви ,напевно, запитаете чому це яскрава подiя? Це яскрава подiя , тому що бабуся була така рада , що у свiтi е добрi люди . Менi стало приемно. Я нiколи не забуду ii(у меня нет укр клавиатуры , я на англ переключаю, но думаю поймешь) добру усмiшку.