Твір опис місцевості "вулиця мого дитинства "будь ласка ​

1. Підмет - пісня, присудок - співається. Під. - Вона, присудок - складається.

2. Підмет - пісня, присудок - є, підмет - ніхто, присудок - не захмарить.

3. Підмет - Ми , присудок - не забудемо, підм. мати, присудок- навчала.

4. Присудок- стане, підмет - пісня , присудок - загляне.

5. Підмет - лихо, присудок - сниться. підмет - ми, присудок. - заспіваймо.

Сполучники:

1. та - з'єднує дві граматичні основи.

2. Доки - спол. підрядності.

3. Що - В ролі займенника. (що - яка-пісня )

4. Як - сполучник підрядності.

5. А сполучник сурядності.

В одному  місті жили два маленьких горобчики Чик та Чирик. Дуже любили вони вихвалятись один перед одним.  Одного сонячного ранку горобчики знову почали вихвалятись. Чик, гордо піднявши голову, сказав:- Подивись, яке в мене гарне пір'ячко. Воно так і виблискує на сонці.Чирик відповів:- Та ти тільки поглянь, які у мене ніжні крильця, тендітний хвостик. Я набагато кращий від тебе.Чик аж закричав від таких слів. Між горобчиками почалась сварка, яка невдовзі переросла в бійку.   За маленькими хвальками, хитро примруживши оч гав великий чорний кіт Мурко. Чик та Чирик бились так, що аж летіло пір'я. Кі тихенько підкрався і швидко стрибнув за здобиччю. Вхопив горобчиків за хвостики. Перелякані пташенята почали вириватись, і таки полетіли. У Мурка в лапах залишилися лише їхні хвостики. Посідали бідолашні на паркані і мовчать. Нікому не хочеться більше вихвалятись, та і немає чим.  З того часу горобчики жили дружно. А якщо і кортіло деколи похвалитись, то одразу згадували про свої хвостики, які залишились у Муркових лапах.