Прочитайте речення, випишіть безособові дієслова і вкажіть їх значення. 1. Небо затягає хмарами (О. Гончар). 2. Над річкою вечоріє, прохолоднішає на ніч (Г. Тютюнник). 3. По ночах йому не спалось... Ще не світало, а Прокіп будив наймитів, дзвонив ключами (М. Коцюбинський). 4. І зітхнеться високим вершинам (О. Пахльовська). 5. І грудям дихалось легко, просторо, тільки щеміло там щось на самісінькому дні (Г. Тютюнник).

Казка про префікси 
          Була собі країна Українська мова. У ній було дуже багато слів. Кожен з них виконував певну роботу. Одні слова називали предмет, інші – вказували на його ознаку. Були такі слова, що називали дію предмета, а ще інші вміли зв’язувати слова у речення.                 
        Також в українській мові жили префікси, які вміли утворювати нові слова. Вони завжди знали перед коренем якого слова стати. Префікси виконували важливу роботу, вміли змінити слово. Префікси жили у дружбі і злагоді. Але одного разу між префіксами з – і с – виникла суперечка. Кожен з них думав, що він важливіший за свого брата.  Вони наввипередки почали ставати перед коренем кожного слова.  Почався у країні великий безлад. І тому королева Грамотійка розсудила їх так. Префікс с – стає перед  буквами к, п , т, ф, х, а префікс з- стає перед іншими буквами. 
         З того часу  запанувала в Українській мові гармонія. 

Казка про префікси Була собі країна Українська мова. У ній було дуже багато слів. Кожен з них виконував певну роботу. Одні слова називали предмет, інші – вказували на його ознаку. Були такі слова, що називали дію предмета, а ще інші вміли зв’язувати слова у речення.                 Також в українській мові жили префікси, які вміли утворювати нові слова. Вони завжди знали перед коренем якого слова стати. Префікси виконували важливу роботу, вміли змінити слово. Префікси жили у дружбі і злагоді. Але одного разу між префіксами з – і с – виникла суперечка. Кожен з них думав, що він важливіший за свого брата.  Вони наввипередки почали ставати перед коренем кожного слова.  Почався у країні великий безлад. І тому королева Грамотійка розсудила їх так. Префікс с – стає перед  буквами к, п , т, ф, х, а префікс з- стає перед іншими буквами. З того часу  запанувала в Українській мові гармонія.