Охарактеризуйте свій улюблений твір​

Повернувшись із чужини, Петро завжди повторював друзям : "У чужій сторонці не так світить сонце".
" Дніпро -батько, Січ - мати", - відповідав сирота на запитання про батьків.
Дідусь, розповідаючи про своє козацьке минуле, завжди повторював :"Пішов на Вкраїну, на степи, на вольнії землі"
"Заспіваю я пісню, - вимовила мати, - "Летить ворон з чужих сторон" називається"
"Не кажіть, що в мене немає долі!, - вигукнув молодий козак. -Степ да воля - козацька доля!"
"І холод не страшний, коли козак молодий!" - весело сказав Микола та пішов рубати дрова.
Батько завжди наказував мені :"То не козак, що отаманом не думає стати!"
Я завжди любив повторювати слова: "Козацькому роду нема переводу".
Мати сердилась на мої лінощі і казала : "Хто любить піч, тому ворог Січ!"

Объяснение:

Одного разу я та моя подружка як завжди пiшли гуляти.Ми проводили час ,як завжди : слухали музику та просто ходили по парку балакаючи на рiзнi теми. Все було добре,але потiм ми побачили як впала бабуся i люди якi проходили бiля неi не до встати.Я та (имя) до бабусi та вона вiддячила нам добрими словами,до речи, це було приемно.

  Ви ,напевно, запитаете чому це яскрава подiя? Це яскрава подiя , тому що бабуся була така рада , що у свiтi е добрi люди . Менi стало приемно. Я нiколи не забуду ii(у меня нет укр клавиатуры , я на англ переключаю, но думаю поймешь) добру усмiшку.