139. перепишіть речення, вставляючи замість крапок пропущені букви та знімаючи риски. розкрийте значення фразеологізмів укажіть похідні прийменники. в останньому реченні підкресліть усі члени речення. по/під гору ва..ко воза котити. не/пр..прягай воза по/перед коня. за/мість коня та по/оглоблях. за
день на/вколо моря не/об’їдеш. з чужим і по/с..ред с..ла ро..лучайся. візьми, жінко, сокиру з/під лавки, щоб не/покалічився сусід савка. з/під двох каменів виходить одне борошно (народна творчість).

В. Бач,я,що в небесах не міг найти Богів ,перед тобою клонюсь тоже

Объяснение:

Іван Франко – Сікстинська Мадонна

Хто смів сказать, що не богиня ти?

Де той безбожник, що без серця дрожі

В твоє лице небесне глянуть може,

Неткнутий блиском твої красоти?

Так, ти богиня! Мати, райська роже,

О глянь на мене з свої висоти!

Бач, я, що в небесах не міг найти

Богів, перед тобою клонюсь тоже.

О бозі, духах мож ся сумнівати

І небо й пекло казкою вважати,

Та ти й краса твоя – не казка, ні!

І час прийде, коли весь світ покине

Богів і духів, лиш тебе, богине,

Чтить буде вічно – тут, на полотні.

При словозміні та словотворенні (при відмінюванні слів і утворенні нових) відбувається:

1. Чергування приголосних г, к, х з ж, ч, ш: у кличній формі: юнак — юначе, козак — козаче, друг — друже, луг — луже;

у дієслівних формах: кликати — кличу, берегти — бережу, колихати — колишу, ткати — тчу;

в іменникових формах: вухо — вушей, око — очей; при творенні слів: рука — ручка, нога — ніжка, кни­га — книжка, друг — дружба, знак — значок, міх — мі­шок, берег — побережжя, всякий — всячина, рука — руш­ник, жінка — жіночий, пісок — піщаний, запах — запаш­ний, пастух — пастушка, Ольга — Ольжин, сміх — сміш­ний — смішити, рух — рушати, ворог — ворожий, гна­ти — жену, тітка — тітчин.