Щоб осмислити етюд І. Нечуя­Левицького «Ніч над Дніп-

ром», його треба прочитати не один раз. Бо це фактично трип-

тих*, складники якого рівні за обсягом, однаково насичені та-

кими густими епічними словесними мазками, що вимагають

від читача неабиякої асоціативно­образної уяви, поєднання

сприйманої форми, кольорів, їх відтінків, динаміки, гармо-

нійного співвідношення. Сприймання таких словесних малюн-

ків орієнтоване на вміння утримувати в уяві цілісну картину.

Крім того, оповідач спирається на європейську міфопоетику*,

активізуючи у свідомості читача додаткову фонову інформа-

цію. Через те оповідання­пейзаж Нечуя репрезентує україн-

ську прозу другої половини XIX ст. у світовому контексті як

інтелектуальну, як прозу не лише про сільський та пролетар-

ський побут, про сільських «батюшок та матушок», новітню

інтелігенцію, а й про європейську Україну.

Усім відомо, що Нечуй­Левицький був майстром слово-

писання мальовничих краєвидів Надросся, де він народився

і зріс. Але й Дніпро, Дністер, Чорне море, безмежні степи,

бессарабські села, Карпатські гори, чудові панорами Києва,

гарячі південні барви Одеси й Кишинева привертають увагу

художника слова. Пейзажам присвячено й окремі його нари-

си, етюди («Вечір на Владимирській горі», «Ніч на Дніпрі»«Шевченківська могила» та ін.). «Великий майстер зору» —

так називав його І. Франко.

Загалом пейзажний мотив «ніч над Дніпром» був уже ві-

домий в українській літературі (романтичний зачин у Шев-

ченковій баладі «Причинна») та живописі (А. Куїнджі «Ніч

на Дніпрі», С. Костенко «Вечір над Дніпром»). У кожного із

цих творів свій настрій, своя палітра. Індивідуально-автор-

ське поетичне сприймання виявилося й у словесному малюн-

ку Дніпра, створеному І. Нечуєм-Левицьким в унісон* підне-

сеному настрою, натхненному психологічному стану ліричного

героя — зустрічі з приятелями, дружньої подорожі по Дніпрі

до Вишгорода й назад.

Як це й природно для пейзажотворення, у словесно-

му етюді Нечуя наскрізною є колористика. Саме зміни назв

кольорів, їхніх відтінків і означують часово-просторову ди-

наміку «вечір — ніч — ранок». Основні акценти художника

слова — на стані неба, сонця, місяця, дніпровської води, лісу,

прибережної рослинності.

Таня, Танин, Танина, Танине

Юлька, Юльчин, Юльчина, Юльчине

Марко, Марків, Маркова, Маркове

Ілля, Іллів, Іллєва, Іллєве

позивач, позивачів, позивачева, позивачеве

воїн, воїнів, воїнова, воїнове

газетяр, газетярів, газетярева, газетяреве

гість, гостьовий, гостьова, гостьове

глядач, глядачевий, глядачева, глядачеве

гончар, гончаревий, гончарева, гончареве

головбух, головбуховий, головбухова, головбухове

Гордій, Гордіїв, Гордієва, Гордієве

господар, господарів, господарева, господареве

гравер, граверів, граверова, граверове

грек, греків, грекова, грекове

дочка, доччин, доччина, доччине

друкар, друкарів, друкарева, друкареве

Ольга, Ольжин, Ольжина, Ольжине

Леся, Лесин, Лесина, Лесине

Олексій, Олексіїв, Олексієва, Олексієве

свекруха, свекрушин, свекрушина, свекрушине

шансонетка, шансонетчин, шансонетчина, шансонетчине

циркачка, циркаччин, циркаччина, циркаччине

торговець, торговців, торговцева, торговцеве

казашка, казашчин, казашчина, казашчине

каменяр, каменярів, каменярева, каменяреве

Катюша, Катюшин, Катюшина, Катюшине

юрист, юристів, юристова, юристове

Лілія , Ліліїн, Ліліїна, Ліліїне

2. Легенький морозяний вітер крутив рій, і за ним лишався чорний слід од замерзлих бджіл. - Складносурядне сполучникове речення.

4. Прийде тиждень вербовий, бери віз у дорогу дубовий. - Складносурядне безсполучникове речення.

Таня, Танин, Танина, Танине

Юлька, Юльчин, Юльчина, Юльчине

Марко, Марків, Маркова, Маркове

Ілля, Іллів, Іллєва, Іллєве

позивач, позивачів, позивачева, позивачеве

воїн, воїнів, воїнова, воїнове

газетяр, газетярів, газетярева, газетяреве

гість, гостьовий, гостьова, гостьове

глядач, глядачевий, глядачева, глядачеве

гончар, гончаревий, гончарева, гончареве

головбух, головбуховий, головбухова, головбухове

Гордій, Гордіїв, Гордієва, Гордієве

господар, господарів, господарева, господареве

гравер, граверів, граверова, граверове

грек, греків, грекова, грекове

дочка, доччин, доччина, доччине

друкар, друкарів, друкарева, друкареве

Ольга, Ольжин, Ольжина, Ольжине

Леся, Лесин, Лесина, Лесине

Олексій, Олексіїв, Олексієва, Олексієве

свекруха, свекрушин, свекрушина, свекрушине

шансонетка, шансонетчин, шансонетчина, шансонетчине

циркачка, циркаччин, циркаччина, циркаччине

торговець, торговців, торговцева, торговцеве

казашка, казашчин, казашчина, казашчине

каменяр, каменярів, каменярева, каменяреве

Катюша, Катюшин, Катюшина, Катюшине

юрист, юристів, юристова, юристове

Лілія, Ліліїн, Ліліїна, Ліліїне