1) Йшла вона з ненькою Варварушкою купатися в озері; а в лісі, як навмисне, ягідка за ягідкою – стигла суниця так і заманює глибше в гущавину (М.Телешов «Крупеничка»). 2) Роздав він скоріше всі залишки, струснув порожнею торбинкою, вклонився всім на прощання і пішов потихеньку своїм шляхом, спираючись на палицю (М.Телешов «Крупеничка). 3) І тільки-но він її поцілував, красуня розплющила очі, прокинулась і привітно глянула на нього (Ш. Перро «Зачарована красуня»). 4) Але хоч яким би спокійним було море - завжди коло берега воно ледь-ледь коливалося, вода злегка підіймалася, як груди дитини, що спить (Г.К.Андерсен «дикі лебеді»). 5. Еліза думала, що вона все ще бачить сон, - так дивно було летіти в повітрі, високо над морем (Г.К.Андерсен «дикі лебеді»).
Прислівники дії відповідають на питання: як? яким чином? (як? – навмисне, потихеньку, привітно, злегка, високо).
Краса буває зовнішньою і внутрішньою.Зовнішня привабливість людини розрізняється по гарному рельєфі тіла,дорогому одягу,аксесуарах тощо.Внутрішня краса проявляється у ставленні до людей і себе,превильне,якщо у душі панує добро.Якщо такої краси ти не маьимеш,то будеш моральною потворою в суспільстві.На все вищезгадане в цьому тексті впливає оточення людини.Яке оточення переважає,такою і стає особа.Отож,гарний персонаж є привабливішим для глядача,ніж потворний.Якщо в тебе гарний завнішній вигляд,але в душі - протилежність,то ти - ніщо,бо краща краса - це внутрішня.
