Прочитайте висловлювання про роль мови у формуванні й самовираженні особистості. Визначте тему й основну думку. Випишіть із тексту основну інформацію та продовжте його.
Мова підносить людину над світом природи, виділяє лю-
дину як інтелектуальний феномен, здатний пізнавати, освою-
вати і творити світ. Мова дає можливість людині зреалізувати
себе як духовну особистість, ідентифікуватися з власним «я».
з колективом, суспільством, нацією. Вона моделює вчинки лю-
дини. Знецінення мови знецінює її носіїв мовців, знецінює
націю і її духовну культуру (Л. Мацько).​

Твір “сила слова” або “слово — це зброя”на світі існує невидима сила. вона є водночас зброєю та лікарем. вона здатна змінювати світ та зцілювати душі. ця сила є словом. є навіть приказка: “слово — вершина людського”. я з нею цілком згодний. слово — одне з найвищих досягнень людей. особливо велике значення для  людини  має рідне слово. його дитина чує ще в колисці від  мами, потім вперше вимовляє його своїми вустами, а потім вчиться розбирати його літери у  книгах. з рідним словом виростає людина,  особистість. що це таке — слово? “словом можна вбити, словом можна врятувати, словом можна з собою ціле військо скликати! ” - такі рядки поети присвячують йому. одне тільки слово може збудити в людині відчай або лють. а може підбадьорити, надихнути, повернути до  життя. також слід зауважити, що слово і мовчання пов'язані, вони лежать на тих самих важелях. недарма кажуть, що слово — це срібло, а мовчання — золото. це правильна приказка. часто буває, що необачно скривдиш  друга  або когось з родини, а потім стає соромно. краще б і не говорив нічого.до того ж безкінечно базікати не можна. слова можуть втрачати свою цінність, якщо ми говоримо їх занадто багато або не за темою розмови, а також не підкріплюємо реальними справами. тобто, просто кидаємо слова, обіцянки на вітер.слово є силою, якщо воне не пусте. гостре слово українських письменників, наприклад, вголос говорило про гноблення простого народу. і сьогодні сміливе слово здатне захистити людину, встановити справедливість. так будемо користуватися словом обережно та влучно, бо воно є великою силою та цінністю! і тільки від людини залежить, як використати цю силу: на зло чи на добро.

Речення з фразеологізмами на зустрічі з діловими партнерами ми вирішили поставити усі крапки над і. моєму товаришу не треба кидати гроші на вітер. у новій школі я почувала себе не в своїй тарілці. ніхто його не тягнув за язик. зверху восьмиповерхового будинку я бачила місто як на долоні. ми зустрілися віч на віч. від новин, які сьогодні показали, у мене голова йде обертом. він зник, як крізь землю провалився мені від цієї приголомшливої звістки просто відібрало мову. коли подруга розповідала мені це, вона попередила, щоб я ані пари з вуст. друзі набешкетували, і домовились щоб про те що сталося ніхто  ані пари з уст. наші народні обранці можуть довго й наполегливо блудити словами. словом можна приголубити, але можна й вбити! його мова була така приємна, неначе він голубив словами. він чинить нерозумно, бо не бачить далі свого носа. ти б зрозумів свого товариша, якщоб згадав, що є інший бік медалі. людина стає зрадником, коли намагається догодити і нашим, і вашим. щоб змінити своє життя, іноді доводиться спалювати за собою мости. «моя хата скраю«, — впевнений кожний зрадник і боягуз. для того, щоб тебе поважали інші, треба знати собі ціну. іноді деякі батьки, носяться з своїми дітьми, як курка з яйцем. я зайшла на ринок, а там стільки народу, аж кишить. ти б краще матері допоміг, а ніж байдики бити. доню не бери все близько до серця. та я його, за те що він мені портфель розмалював, в порох зітру. віталик думав, або пан або пропав і пішов просити у натусі списати . злякавшись, іванко швидко  накивав п*ятами. розсердившись, він вирішив їм  дати відкоша. приїхавши  до столиці, олена вирішила за  всяку ціну  в ній зостатися. ідучи  на зустріч він розумів, що невірний крок може все  звести нанівець. забрехавшись  серед друзів, андрій  набрався сорому. оглянувся батько, а сина нема — мов крізь землю провалився. яким уважно придивлявся  та  мотав собі    на вус. пішов михайло шукати вітра в полі. оглядав славко дніпро,    ліси на горах — просто душа співає од такої краси. треба думати над своїми словами та вчинками, а в тебе вітер у голові. і зрозумів сашко, що треба тримати язик за зубами. як свої п’ять пальців знали хлопці ці місця.