Запишіть речення, вставляючи пропущені букви (де потрібно). Випишіть прийменник, сполучник, частку( по одній частині мови) і зробіть розбір їх як частини мови.
Ні...чого я так не...люблю, як запах тільк...но скош...ної і зв’язаної пшениці. Правду поховаєш, то й сам з ями не…виліз…ш. На…столі залишилася не…прочитана книга. Не…обмочившись, риби не…спіймаєш.​

Рано чи пізно кожен з нас замислюється про своє призначення і місце в світі. Іноді це відбувається в юності, а іноді люди проживають життя, не замислюючись, і в старості пожинають плоди безглуздо прожитих років. Мені здається, що думати про своє призначення важливо і потрібно, адже від цього може залежати доля. Пошуки себе і свого місця в світі – завдання непросте, однак, чим раніше людина починає замислюватися про це, тим краще. Місце в світі – це, насамперед, професія. Я вирішила стати вчителем, тому що саме в цій професії я зможу відчувати, що приносять реальну користь. У сучасному світі дітям часто бракує любові, живого людського спілкування, грамотного ради. Нинішні батьки потопають у власних щоденних турботах, і часто їм не до дітей. Я впевнена, що школа може впоратися з цією проблемою. Хороший вчитель – це не тільки викладач певної дисципліни, але ще друг і наставник. Тому так важливо давати дітям тепло й увагу, у першу чергу. Кожна людина прагне до гармонійного життя, нехай навіть несвідомо. Однак гармонію кожен уявляє по-своєму. Я вважаю, що важливо реалізувати себе у всіх сферах життя, тому в майбутньому мені б хотілося створити сім'ю і виховати хороших дітей. Таким чином, питання про пошук свого місця в житті – питання дуже складне, і може знадобитися дуже багато часу, щоб відповісти на нього. При цьому очевидно, що варто замислюватися про такі речі, щоб згодом не довелося каятися в своєму бездіяльності або гірких помилок, скоєних в поспіху. Для себе я вирішила, чого хочу і до чого варто прагнути. Сподіваюся, що обставини будуть складатися сприятливо, і моє життя буде цікавою, насиченою і гармонійною.

Скро́мність — моральна риса характеру, яка проявляється в тому, що людина не визнає за собою жодних виняткових чеснот чи особливих прав, добровільно підпорядковує себе вимогам громадської дисципліни, ставиться до всіх людей з повагою.

Скромність є невід'ємною межею культури взаємостосунків. Ця межа виявляється в умінні людини бути самим собою, не виконувати будь-якої не властивої йому ролі.

Скромність означає природність поведінки, відсутність надуманості. Разом з тим вона не повинна бути джерелом скутості в поведінці.

Скромність тісно пов'язана з простотою, яка зовсім не пов'язана з відмовою від прийнятих в суспільстві норм етикету.