1. Ми працюємо для миру й живем для миру на землі. (В. Сосюра.) 2. Виходь, іди дорогами земними і від людей візьми, і людям дай. (П. Дорошко.) 3. Ми йдем і йдем, несем вогні, і творим блиск, і творим дні! (В. Чумак.) 4. He хлібом єдиним, а творчості дивом, а криком дитини існує людина. (І. Жиленко.) 5. Тільки млява, боязка людина не любить і боїться риску. (Леся Українка.) 6. He визнаю ні любові, ні дружби, ні приятелювання до перших заморозків чи до першого грому. (М. Стельмах.) 7. Є в коханні і будні, і свята, є в ньому і радість, і жаль, бо не можна життя заховати за рожевих ілюзій вуаль. (В. Симоненко.) 8. Навколо великих людей і круг їхньої пам’яті завжди точиться явна чи приглушена боротьба. (М. Рильський.)
Ось і прийшла осінь. тільки зовсім недавно дерева в парку радували нас буйною зеленню, і от зелене листя пожовкло, заблищало золотом і почало повільно падати на землю. на вулиці ще тепло, а птахи вже збираються відлітати у вирій. старий парк ніби завмер, прислухається до кроків осені. знає він, що зовсім скоро теплі тихі вересневі дні закінчаться. на зміну вересню прийде жовтень, умиє парк сльозами дощів. а там і листопад огорне все навкруги своїм холодом. дні стануть короткими, небо буде похмурим, а дерева скинуть з себе останнє листя. затихне парк без пташок, які повернуться до нього тільки навесні. де ж ти, літо, поділось, куди подалось? осінь, ось вона, осінь! осінь, ось вона, ось. але парк не почуває себе самотнім. жителі міста приходять сюди на відпочинок, блукають алеями, засипаними листям, дихають свіжим осіннім повітрям. і діти полюбляють гуляти в парку: ховаються одне від одного між деревами, збирають листя. а ось і грибники завітали сюди, бо осінь цього року щедра на гриби. гарно в старому осінньому парку восени, коли попрощався він з літом і прислухається до кроків зими. в далечінь холодну без жалю за літом синьоока осінь їде навмання.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
