- Здрастуй, Іванко!
- Привіт, Сашко! Радий тебе зустріти!
- І я так само радий! Ну, розповідай, як провів літні канікули?
- О, я провів їх дуже цікаво. Ми з батьками їздили відпочивати до моря.
- Справді? І куди саме ви подорожували?
- У Крим. Спершу ми жили в Алушті в пансіонаті. Купалися в морі досхочу. Я з татом навіть рибалив з пірсу.
- Щось упіймали?
- Морського йоржа! Але його їсти майже неможливо, тож ми його відпустили.
- А потім ви ще десь подорожували?
- Так, ми їздили на екскурсії в Ялту, Севастополь, Судак. Мені особливо сподобалася стародавня фортеця в Судаку. Так що я все про себе та про себе! Ти як провів літо, друже?
- У батьків грошей подорожувати не було, тому я провів його вдома. Але не нудьгував.
На мою думку, діти повинні щоразу прислухатися до порад батьків, які мають значно більше знань і досвіду, ніж їхні діти.
По-перше, навіть молодші школярі вважають себе настільки ж розумними, як і батьки, тому й нехтують поради старших, що призводить часом до небажаних наслідків. Одним із прикладів може бути випадок у звичайній київській сім’ї. Мати не раз наказувала дітям не чіпати аптечки без потреби. Але якось, коли дорослих не було вдома, Оленка зі старшим братом-третьокласником вирішили скуштувати з кількох упаковок по одненькій різнобарвній пігулці в солодкій оболонці... й отруїлися.
По-друге, батьки намагаються застерегти дітей від небезпеки, на яку часто наражається молодь, тому й забороняють їм певні речі. Це обурює підлітків, які гостро потребують самостійності, але, здобувши гіркий досвід, вони розуміють, що дорослі мали рацію. Отже, скільки років вам б не було, потрібно завжди дослухатися до порад батьків.
