-Привіт Світланко! Я хочу запросити тебе на рок-концерт,який віддбудеться в Києві через місяць.За раніше,щоб в тебе час був відпроситись у батьків.Адже це далеко їхати,і самим.Тебе відпустять?
-Привіт Ірусю.Я гадаю що відпустять,але це ще не достовірно відомо.
-Ми повинні поїхати!Адже рок- це наше життя! Ми візьмемо багато уроків собі у відомих зірок,ти тільки подумай... нашій шкільній групі зробимо значний внесок!Напишемо нові пісні,та згодом виступимо на концерті в школі!Це ж класно!Це ж наше все!
-Так.Звичайно ти права.Без музика-важко уявити наше життя.Музика це все що у нас є. Ми їй більше уваги приділяєм,аніж навчанню.Це не добре.
-Стривай!Чому не добре? Може ми станимо музикантами відомими на весь світ!І навіщо нам тоді та наука?Будемо гастролювати по всьому світу!Тільки подумай..
-Так ,замріялись ми с тобою...обов*язково поїдемо на концерт!
Протягом багатьох віків, ще з самого початку свого існування, життя українців було нерозривно пов’язане з піснями. Пісні мали величезне значення для людства і супроводжували людей в усіх сферах їх життя: у свята та час розваг (весільні, різдвяні (колядки, щедрівки), купальські, русальні пісні), під час роботи (жниварські пісні), в час трауру (пісні про загиблих, обрядові) тощо. Напевне, не було такої життєвої ситуації, про яку наш народ не склав би пісні.
Щастя від щирого кохання, журба дівчини, що чекає козака з походу, біль від стосунків, яким заважали якісь зовнішні обставини (соціальний стан закоханих, відстань тощо), горе втрати, сльози матері, що не діждалася сина або загубила єдину доньку — у піснях є все і навіть набагато більше. Слухаючи їх, розумієш, що у світі, повному страждань, неможливо було вижити без пісні, і ця пісня рятувала людей, з’єднувала їх, давала їм опору і надію в скрутні часи.
