Контрольна робота «Речення з однорідними членами. Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями)»
1. Однорідні члени є в реченні
А Повітря тремтить від спеки, і в срібнім мареві танцюють далекі тополі.
Б Сніг у полі побілішав, тепер проміння не тоне в гострій імлі.
В А над струмком дрімала жовто-зелена тиша осені й, наче уві сні, ронила листя.
Г Тихий шепіт пливе перед нами, дихання молодих колосків збирається в блакитну пару.
2. Речення Це не дзвін, а мої надії запасмились наді мною ускладнене однорідними
А підметами
Б присудками
В додатками
Г обставинами
3. Позначте речення, у якому є узагальнювальні слова (розділові знаки пропущено)
А Надавали приємного запаху пелюстки троянди жасміну бузку.
Б На світанні жінки збирали цілюще зілля звіробій ромашку полин деревій.
В До гірського клімату добре пристосувались чорниця брусниця малина ожина.
Г У Карпатах водяться благородний і плямистий олені козуля куниця білка.
4. Правильно побудованим є речення
А Бібліотека одержує газети, журнали, періодику.
Б На фабриці освоєно і розпочато випуск нової продукції.
В Було посіяно 8 гектарів зернових, а з них 5 гектарів жита.
Г Батько любить і турбується про дітей.
5. Речення, у якому є однорідні означення (розділові знаки пропущено)
А Я ввесь у полоні незвичайного зимового пейзажу білих-пребілих тонів темних ліній блакитних відтінків.
Б Опустився на землю чарівний зоряний пісенний вечір.
В Здається ніби на гори впала оксамитова зелена тканка.
Г Росиця натягла материну білу сорочку.
Д Біліли її дрібні зуби між тонкими червоними губами.
6. Помилка в уживанні розділових знаків є в реченні
А Пахне особливо, не так, як у суху, сонячну погоду.
Б Веселому, жартівливому, меншому братові хотілось говорити.
В Важкі сірі хмари густо вкривали небо.
Г Лілея лісова, нарцис, едельвейс – усі ці рослини занесено до Червоної книги.
Д Хлопці жевжиками між дорослими й безперестанку кричать дзвінкими, веселими голосами.
7. Непоширене й поширене звертання є в реченні
А І все-таки до тебе думка лине, мій занапащений, нещасний краю.
Б Це буде ваша заслуга, зелені ниви з шовковим шумом, й твоя, зозуле.
В Я лечу до тебе, чужоземко моя дорога, щоб до кінця нашого життєвого шляху бути разом.
Г Я п’ю тебе, сонце, твій теплий зцілющий напій.
Д Скажи мені, пораднице надземна, куди мені податись у Неправильно поставлено розділові знаки в реченні
А Дивись же на мене, сонце, й засмали мою душу.
Б Сутужна, сину мій, вкраїнська справа.
В Щось довгенько вирізуєш, небоже, сопілки.
Г От знайшлася зненацька оборонниця для тебе, боярине!
Д А ти, голубонько, ти кралечко моя, поки співаєш на калині, то й весело мені.
9. Вставне слово, яке виражає звернення до співрозмовника, є в реченні
А Увійшло в історію ім’я однієї української співачки, можливо, завдяки її сумній та романтичній долі.
Б Звичайно, старість нікого не веселить.
В Вона вдова полковника Пилипа. Мабуть, була щасливою за ним.
Г Це, до речі, найперша повна друкована Біблія в усьому слов’янському світі.
Д І на Сивашах, примічайте, де кущик комишу темніє, то там пробивається солодка вода із глибин.
10. Вставне слово, яке виражає впевненість, є в реченні
А Ви там торгуйтесь на великім торзі, а я, мабуть, в цю річку заверну.
Б В народній медицині очевидно не було помітніших ліків від застуди, ніж калиновий чай.
В Ріка, звичайно, не Егейське море, котре походить, звісно, від «еге».
Г Прийшовши на вулицю, хлопці, як правило, не беруть участі в дівочих співах.
Д Не було, здається, хати, біля якої не кущувала б калина.
11. Правильно розставлено розділові знаки в реченні
А Чи, може, це ввижається мені той несказанний камертон природи?
Б Може ж, трапитися так, що Батий зламає собі карк?
В Чи скорий хід спирав нам дух у грудях, чи може, вітер розносив по полю від уст відірвані, украдені слова?
Г Дядько не казали, а, може, ще й не напитали дівки.
Д І може, ти, відбігши на хвилинку від повсякденних клопотів нікчемних, розгорнеш книжку і почнеш читати.
12. Неправильно виділено вставлену конструкцію в реченні
А Учені посилалися на біографічний нарис письменника Олександра Шкляревського (він має великі заслуги як збирач українського фольклору) і відстоювали ідею про історичність постаті Марусі Чурай.
Б Православна віра (а саме вона була в нашому краю матір’ю ти й культури) нещадно переслідувалася.
В Тому й вирішив – адже тепер я вільний птах! – гайнути на Запорожжя.
Г З одчаю Гришка схопив руками лутку віконечка і – яке щастя! – спорохнявіле дерево легко піддалось.
Д Одного разу, коли літаків прилетіло особливо багато і вовка з його воронкою підкинуло в небо (він навіть подумав, що він уже не вовк, а птиця і опустило в чорно-біле місиво), Сіроманець оглух.