Державна мова — закріплена традицією або законодавством мо-
ва, вживання якої обов’язкове в органах державного управління та ді-
ловодства, громадських органах та організаціях, на підприємствах, у
державних закладах освіти, науки, культури, в сферах зв’язку та інфо-
рматики.
У Конституції України, прийнятій Верховною Радою 28 червня
1996, зафіксовано:
«Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забез-
печує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх
сферах суспільного життя на всій території України.
В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист
російської, інших мов національних меншин України... Застосування
мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається за-
коном»
Объяснение:
Думаю этого хватит
Безмежні лани, круті гори, заквітчані поля, тепле сонце — усе це моя рідна земля, усе це моя Україна. Я люблю цей край, пишаюсь, що тут народилась. І мені не вистачить жодних слів, щоб висловити усю любов, яку я відчуваю до своєї Батьківщини. Україно! Я буду завжди носити тебе у своєму серці, згадувати про тебе, говорити про тебе… Я хочу, щоб мої діти бачили тебе такою, якою я бачу тебе, моя дорога ненько-земле. Скільки щастя ти мені подарувала, скільки радості принесла!
Лише на цій землі я почуваю себе вільно. Твої мальовничі пейзажі надихають мене, дозволяють ширше і глибше пізнати навколишній світ, світ, у якому я живу. А твоє різноманіття кольорів? Воно прекрасне! Вийдеш на вулицю, а там і червона калина, і зелений клен, і різнобарвні квіти, якими неможливо намилуватися. А які в тебе люди?! Краса українських дівчат звела з розуму не одного хлопця; лише справжня українська дівчина може заворожити свого обранця єдиним поглядом і на все життя. Та що там краса? Їхній розум, навички, характер — усе особливе, неповторне, єдине. Але ж і наші парубки зовсім не гірші. Справжні чоловіки живуть в Україні, вони і працювати добре вміють, і хист до цього неабиякий мають, та і які ж вони добрі господарі!
