1.Відокремлюватися можуть:

А) усі члени речення;
Б) додаток, означення, обставина;
В) означення, підмет та присудок.;
Г) головні члени речення.
2. Односкладним є речення:
А) Життя — це божевільне ралі.
Б) Поезія — це завжди неповторність…
В) На серці було весело.
Г) Застрибало відлуння по селу.
3. Тире між підметом і присудком слід ставити:
А) Старість не радість.
Б) Земля мов казка.
В) Ти між зірками одна.
Відчувати в окопі живу душу справжнє свято.
4.Виділене слово є підметом:
А) Мета життя – зоря на виднокрузі.
Б) Слово, чому ти не твердая криця?
В) Людям хліб готує земля - трудівниця.
Г) «Слава!» докотилося аж до нас.
5. Після Листя різко почало розлітатися…треба поставити двокрапку,
додавши:
А) …підніматися вгору, кружляти.
Б) …сонце заховалося за хмарами.
В) …зненацька подув сильний вітер.
Г) …люди поховалися у домівках.
6. Тире перед сполучником і треба поставити в реченні:
А) Десь кричав перепел і туман стелився від річки.
Б) Голова є в кожного і думати вміє кожен.
В) Бився з ворогами і кулі минали його.
Г) Ще один крок і щастя в наших руках.
7. Двокрапку ставимо між частинами безсполучникового речення:
А) Місяць на небі зіроньки сяють тихо по морю човен пливе.
Б) Засип правду хоч золотом вона все одно випливе доверху.
В) Афоризм має перевагу над романом його завжди дочитують.
Г) Важливо вірити що талант нам дається не так.
8. Я знаю … світ не без добрих людей. На місці крапок ставимо:
А) кому;
Б) тире;
В) двокрапку;
Г) крапку з комою.

Для кожного з нас з Карпатами зв?язано якесь приємне, незабутнє, рідне сердцю відчуття. Багато хто серед нас пройшов саме тут, серед їхніх зелених круч, свій перший похід, зустріли нових друзів, привезли безліч спогадів. Карпати, майже для кожного українця, це доступний і приємний відпочинок. Байдуже, що на Говерлу збираєшся вже в десятий раз. Адже знову і знову вона якась різна.

Та навіть в таких наших до болі знайомих Карпатах завжди є місце новому, чудовому, досі небаченому закуточку, який відкриває перед очима зовсім новий світ, доповнюючи картину, й до того дуже яскраву, ще більшим розмаїттям кольорів. Саме деяким з таких захованих куточків рідного краю присвячено цей опис. То ж рушаймо..

Ви вирішили поїхати до Карпат вперше? А може вже в котре і бажаєте чогось новенького? В будь-якому випадку, а чому б не почати вашу маленьку подорож, наприклад в с. Розгірче та не подивитися на чудовий скельний монастир, або може й заночувати. Отже ви сідаєте на потяг до Львова, а звідти маршруткою на Сколе (які ходять кожні 1-2 години, найближча до поїзду N91 Київ-Львів відходить о 7:30) під?їзжаєте до самісінького села Розгірче (їхати 2,5 год, коштує 7 грн.). Вийти треба біля повороту на Нижню Стинаву.

І от ви вийшли з тісних стін маршрутки і зразу ж наповнюєтесь ніжним повітрям безкрайнього поля, цвірінькання птахів лоскочить ваші вуха, ви закриваєте очі і, розправляючи руки, мов крила, віддаєте своє тіло і подих вітрові. Ось і дім... нарешті. Добридень, Сонце! (недеюсь ставь лайк)

Під час весняних канікул я люблю ходити до лісу, подихати свіжим повітрям, побачити пробудження природи від зимового сну, зняти гарні пейзажі, птахів. З собою обов'язково беру фотокамеру. Сьогодні вранці холодно і вогко, але я збираюсь не прогулянку.Напровесні під час відлиги з'являються першоцвіти. Я вирушаю до лісу на пошуки пролісків. На невеликих пагорбках, де розтанув сніг , де-не-де проросли зелені стрілочки - це проліски. Розквітла перша квітка весни. Два яскраво-зелені листочки розійшлися і на тонесенькій стеблинці висить молочно-біла квітка. Вона колихається від найменшого подиху вітру. Ось пролісок вже розкрив свої тендітні і ніжні пелюстки, їх три. Серединка квітки блідо-зелена з білим кантом і жовтими тичинками. А ось їх вже ціла галявина, квіти дружно розцвіли і мені дуже пощастило. Добре що проліски ще є у лісах і їх оберігають. Я милуюсь цим весняним дивом, дуже радію, фотографую в режимі макро зверху, знизу, збоку.  М'яко ступаючи по сніжку  швидко   повертаюсь додому, а ззаду залишився загадковий ліс.