ОЧЕНЬ ОЧЕНЬ Відновити словосполучення, дібравши потрібний прийменник і поставивши
іменник у відповідному відмінку.
1) Йти, дорога. 2) Сидіти, стіл. 3) Запитати, зустріч. 4) Знаходитися, вулиця.

17. Вставити у текст сполучники. Зробити морфологічний розбір одного
сполучника та одного прийменника:
На городі росли кущі барвінку. Здавалось, ... він і зимою зеленіє, коли танули
сніги, то на світ пробивалось його цупке зелене листя, не змучене холодом, не
скалічене морозом. А повітря ставало по-материнськи м′′яким ... лагідним, то
барвінок зацвітав так, ... небо бризнуло на землю живою своєю блакиттю.

Постав

так звісно відгукнувся бодя

і ось вони збудували ракету набрали харчів і полетіли

тут так прекрасно сказав андрій

авжеж сказав олег

ось місяць ми призимляємося сказав олег

от і призимлились вони

полетіли назад сказав бодя

ні ми маємо дослідити цю планети сказав олег

підтримаю сказав андій

і тоді уже 2 друзів знайшли печеру
у якій було багато блискучих камінців

2 друзів не змогли встояти перед ними
і почали збирати

та коли вони побачили великий 3 тонний діамант

вони побігли за ним та упали в яму

та якби бодя не схопивби йіх в останню мить вони загинули

ось чому не можна довідуватися про недовідуване

Ось і настала зима зима в моєму місті. Зі снігом, морозом, щипаючим за щічки та ніс, але така радісна та довгожданна.
Тихими зимовими вечорами я люблю дивитися у вікно та милуватися краєвидом. Танцюючи, сніжинки тихо опускаються на землю. Поскрипуючи під ногами якогось запізнілого перехожого, він нагадує якусь казкову, неземну мелодію.
Вітер тихо посвистуючи в гілках дерев, надає цій картині таємничості. Ось пролетів якийсь темний птах, розрізуючи своїми крилами світлу пляму від ліхтаря. 
А сніг іде... Він сипле ось уже третю годину. Мабуть, якщо я завтра вийду на вулицю, то його буде по коліна.  Вікна починають братися морозяним візерунком. Я дивлюсь на годинник. Вже майже північ. Я, позіхаючи, іду спати.