2) Поставте де потрібно розділові знаки у ССР.
1. Чужих два слова в пісні буде … і пісня вся тоді чужа! 2. Ще мить … і сад загубить пишну вроду. 3. Усе зраділо, стрічаючи день … і день зрадів, розцвітаючи, ясний, теплий, погожий. 4. На річці бухикнуло весло … та злякано пискнув кулик. 5. В одну мить розсунувся р … і стали ближчими зорі.6. Нове століття вже на видноколі … і час новітню створює красу. 7. Чого світання так ясніє в полі … і ген сріблиться пісенька дзвінка?

 катюшка051999 середнячок ответила 10.04.2014 - А що казати? Я думаю, що не треба шукати головного. Тому що без мене не буде ні Тисячі, ні Десяти тисяч, я – простий числівник, утворений з одного слова, а є ще числівники , утворені з  двох коренів, вони називаються складними ( тринадцять ), і бувають такі, які містять два або більше простих чи складених числівників, вони називаються складеними ( сто двадцять). Ось так. А чи знаєте ви, що всі ми кількісні числівники, тому що відповідаємо на питання скільки?, і ми також можемо бути ще й порядковими, коли будемо відповідати на питання  котрий?-  відповів усім розумний  числівник Один.       Всі числівники замислились і зрозуміли, що числівник Один сказав правду – не треба шукати головного, кожен на своєму місці – головний.     Одного разу зібралися всі числівники на  нараду і почали сперечатися, хто  з них найголовніший. -         Я  дуже велике число, я – Тисяча, отже , я – головний. -         А я ще більше число, я – Десять тисяч, значить я головніший за всіх!     І почалась суперечка Кожного разу знаходився числівник, який був найбільшим. І тільки числівник Один  стояв і мовчки на все дивився.         - А ти чого мовчиш? – спитали у нього.

- А що казати? Я думаю, що не треба шукати головного. Тому що без мене не буде ні Тисячі, ні Десяти тисяч, я – простий числівник, утворений з одного слова, а є ще числівники , утворені з  двох коренів, вони називаються складними ( тринадцять ), і бувають такі, які містять два або більше простих чи складених числівників, вони називаються складеними ( сто двадцять). Ось так. А чи знаєте ви, що всі ми кількісні числівники, тому що відповідаємо на питання скільки?, і ми також можемо бути ще й порядковими, коли будемо відповідати на питання  котрий?-  відповів усім розумний  числівник Один.       Всі числівники замислились і зрозуміли, що числівник Один сказав правду – не треба шукати головного, кожен на своєму місці – головний.     Одного разу зібралися всі числівники на  нараду і почали сперечатися, хто  з них найголовніший. -         Я  дуже велике число, я – Тисяча, отже , я – головний. -         А я ще більше число, я – Десять тисяч, значить я головніший за всіх!     І почалась суперечка Кожного разу знаходився числівник, який був найбільшим. І тільки числівник Один  стояв і мовчки на все дивився.         - А ти чого мовчиш? – спитали у нього.