Нещодавно я прочитала книгу німецького письменника Отфріда Пройслера " Крабат". Ця книга мене неймовірно вразила. В ній розповідається про хлопчика Крабата, який потрапив на чарівний млин. Там живуть і працюють 11 таких самих як і він мірошниченків. Вони мелють зерно цілий рік, але на Різдво всі стають сумними і замкненими в собі. Крабат спочатку не розуміє, чому? Але потім він дізнається, що майстер має угоду з Смерттю і кожного року має вбивати одного учня заради свого безсмерття. Крабат втрачає свого друга Тонду і на наступний рік хтось ще має померти. Він дізнається, що це можна зупинити. В ніч на 1 січня його дівчина прийшла до млина і обрала його, перекинувшогося на ворона серед таких самих воронів. Так майстер помер, а Крабат і його друзі змогли піти з млина. Мені подобається цей твір, бо Крабат став для мене прикладом мужності і хоробрості. Я знаю, що у цього письменника є ще багато творів і я з нетерпінням чекаю шансу прочитати їх.
-Здоров Олю! -Привіт Вітю! -Як справи? Що нового? - поцікавився Вітя. -Все добре, нового в мене те, що з'явився в мене котик - похизувалась Оля. -О, це добре, а як ти його назвала? І скільки йому років? - запитав Вітя. -Його звати сніжок і йому 4 місяці! - розповіла Оля. -Круто! - відповів Вітя від захвоту. -А в тебе що нового? - запитала Оля. -А мені тато купив гарного велосипеда, і тепер я вже не пішохід! Буду на ньому до школи прибувати! - з нетерпінням сказав Вітя. -Ну, тоді добре, зустрінемось в школі! Бувай! -Бувай! - крикнув Вітя.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
