Речення з прислівником пам'ять?​

Друже, у цьому зверненні я хочу тобі висловити свої почуття. Спочатку, я хотів би подякувати тобі за наше спілкування, *Ім'я друга*, дякую тобі за всі наші розмови, ти - найкращий. Я радий, що дружу з такою винахідливою і не байдужою людиною. Ми в якісь моменти сварилися і, мабуть, виникали непорозуміння, але, на мою думку, ми все ще друзі, які можуть постояти одне за одного, тому, не забувай про мене...

Твій друг, *ім'я прізвище*

*Ім'я прізвище* - про те, щоб автор запитання вставив свої ініціали

*Ім'я друга* - щоб вставив ім'я друга

1)Дівчачу натуру трудно розгадати, бо вони часто буцімто і не люблять, хто їх займає, і буцімто й сердяться, а там собі, нишком, так його люблять, що й сказати не можна!
2)Троїста, музика гра, що є духу: риплять скрипки, бряжчать цимбали, а замiсть баса сам скрипник скрiзь зуби гуде та прицмокує. 
3)Не пiшла ж i Маруся до танцiв, а сiла собi сумуючи на приспi бiля хати та тi горiшки, що узяла у Василя, усе у жменi перемина та назирцем за Василем погляда.
4)Довго слухала Маруся i не знала, як Олену i спинити, бо та радесенька була хоч до вечора товкти про свого боярина.
5)Сумувавши, пiшої вiн назирцем за Марусею i бачив, що вона аж поки ввiйшла у другу вулицю, то аж тричi оглядалась, 
6)Вона думала, що Василь її не любить, а коли б любив, то зараз прямо й сказав би, а то про когось другого казав, а об собi нi пiвслова.