Леся Украинка... Ее имя золотыми буквами запечатлелось на скрижалях нашей литературы, нашей истории. Мы строим ей памятники, строим мемориальные комплексы, устраиваем торжественные концерты в ее честь и не подозреваем, что дух ее всегда присутствует среди нас. Женщина-борец, женщина, которая "в сердце имеет то, что не умирает".
Жизнь Леси Украинки — это борьба на протяжении долгих лет не только с давящим культуру народа общественным строем, но и борьбы с болезнью, которая поразила ее еще в 1881 году. Пребывая в состоянии постоянного напряжения, она продолжала писать свои бессмертные произведения. Ее гордый нрав, его самокритичность, принципиальность, трудолюбие, сила воли и верность слову давно стали идеалом для многих современников.
Вот:
Він йшов по мальовничому березі річки, насолоджуючись її красою.
Ми гуляли з подругою, сміялися, веселилися, бавлячись з її собакою.
Весь світ прокидався, наповнюючи цей ранок цілим оркестром звуків, запахів та кольорів. Сонце заходило, заливаючи усе навколо червоним проміням.
Він уважно слухав, посміхаючись час від часу.
Поет читав свої вірші, поступово запалюючи серця слухачів. В кривавих с ічах напомившись г ірко, на Хортицю вернулися козаки. (В. Бровченко) Дн істер тече, розштовхуючи гори. (В. Василашко) Р ічка плине, берег рвучи (Леся Укра їнка) Летить, напнувши ср ібн і паруси, на обр ії моя чарівна яхта. (Д. Луценко) Не раз я з кораблем на дно піду, шукаючи нової Атлантида. (Леся Українка)
