Написати есе, використовуючи у ньому усі ці слова:
адрес
адреса
адресат
адресант
акцент

-Тарасе Григоровича, добрий день.Вас турбує класний керівник вашого сина ,Андрія.

-О,добрий день ,Тетяно Петріно ,щось сталося?

-Так.Чт знаєте ви ,що ваш син прогулює уроки математики ?

-Що?Прогулює ?

-Так ,саме прогулює.Я турбуюся за нього ,адже в наступному році йому здавати ДПА з цього предмету.

-Тетяно Петріно ,чи можете ви мені назвати дні ,коли він прогулював математику?

-Це було сьогодні ,вчора та у вівторок.

-Добре,дякую .Я сьогодні ввечері з ним поговорю,а завтра прийду до школи .

-Це добре ,але він пропустив багато матеріалу .

-Я візьму завдання від вчителя та буду вирішувати їх з сином .Надалі я буду стежити за його поведінкою .

-Дуже дякую,Тарасе Григоровичу.

-Дякую вам,що повідомили мені.

-До зустрічі .

-Так,до зустрічі

Микола Вороний — талановитий поет і критик, історик і перекладач. Та працювати на повну силу він не міг через переслідування, звинувачення в контрреволюційній діяльності, арешти. А вся провина полягала в тому, що поет дуже любив свій край, український народ, уболівав за Його долю.Цікавився М. Вороний історією України, знайомився з літописами, працював з архівними документами. У Галицько-Волинському літописі він знайшов один факт, який його дуже зацікавив. Князь Володимир Мономах під час походу взяв у полон сина половецького хана. Оточений пошаною й увагою, хлопчик швидко забув рідний край, свої звичаї. А старий хан сумує за сином і, щоб повернути його, споряджає до Києва посланця, щоб той нагадав юнакові про його край, рід і умовив повернутися назад. Та не схотів той ні слухати, ні повертатися. «І дав йому Ор зілля, і той, понюхавши і заплакавши, сказав: «Да лучче єсть на своїй землі кістьми лягти, аніж на чужій славному бути». Т прийшов у землю свою», — говориться в Іпатському літописі. Саме ці слова автор виніс у епіграф, передавши почуття людини, яка забула рідний край, та вказавши на можливість відновлення любові до рідного краю.