Час... Не/вмолимий пан над усім на світі сущ(шч)им. Людина хоч і не/підкорила його про/те домоглася над ним контролю. Що допитливі зацікавилися?
Першим пр..строєм для відліку часу був сонячний годин..ик. Його конструкцію як не/дивно пі..казала сама природа. Людині ж залишалося тільки гати за довжиною тіні від дерева. Сонячним годин..иком сподіваюся друзі вам це добре відомо широко користувалися в старо/давн..ому світі. На/жаль цей хроно/метр (вимірювач часу) мав один сут..євий не/до/лік вночі або в не/году він «зупинявся». Це спонукало до пошуку надійнішого засобу. Отож згодом було винайдено водяні пісочні і навіть вогняні годин..ики. Однак кожна нова модель мала якісь хиби і широкого застосуван..я не/знайшла.
Нову епоху в цьому наука пер..конана ві..крила середн..о/вічна Є(є)вропа. Спочатку тут був ..конструйований гігантс..кий механічний годин..ик а згодом не/великий зі стрілками. У побут вони увійшли ще в сімнадцятому століт..і. За переказами вперше наручний годин..ик одягла дружина Ф(ф)ранцуз..кого імператора Н(н)аполеона Ж(ж)озефіна. І лише у двадцятому століт..і ці часо/міри зазнали широкого використан..я і виробниц..ва.
Приберіть риски , вставте пропущені літери , розставте розділові знаки

Недарма вважається, що праця облагороджує людину. Адже задля того, щоб зробити будь-що добре, потрібно вчитися та розвиватися. Уміла в своїй справі людина – наче митець, що створює шедевр. ЇЇ рухи красиві та відточені, хоч вона малює картину, хоч рубає дрова. Отаке захоплення в мене завжди виникає, коли я гаю, як моя мама вишиває "хрестиком" картини.
Моя мама  дуже любить вишивати. Раніше вона часто робила вишиванки у народному стилі, як її навчила бабуся. Зараз їй подобається вишивати величезні, ніби намальовані картини. Хоч вишивати хрестиком і не складно, це потребує майстерності та терпіння. Мама сідає біля вікна чи лампи та дістає з шухляди п’яльця зі спеціальною тканиною, різнокольорові нитки та ножиці, та схему картини, надруковану на папері. Вона акуратно розкладує все необхідне та приступає до роботи. Голка в маминих руках просто літає! Мама швидко та легко робить стежки, рахуючи їх пошепки. Зайву нитку вона обережно відрізає гострими ножицями. В неї напоготові декілька голок з різними нитками, бо для однієї картини може знадобитися не менше десяти кольорів. Час від часу мама відсувається від своєї картини та дивиться, чи все зробила правильно. У цей час вона не любить, коли її відволікають, бо мусить стежити, щоб не збитися зі схеми.
Коли мама втомлюється, то акуратно збирає своє приладдя назад у шухляду та деякий час роздивляється, що в неї вийшло. Мушу визнати, вона ніколи не буває повністю задоволена результатом, хоча її картини виходять дуже гарними. Та мама вважає, що завжди можна зробити ще краще – швидше та акуратніше. Тому вона з радістю береться за нові роботи, щоб навчитися новому.

ПРИКЛАД:Найчастіше уточнювальними бувають обставини місця, часу, а іноді — й обставини дії, означення, присудок, підмет, додаток.1. [звідки?] Згори, [а звідки саме?] з міста, текли до води запахи вечірніх лип. (Ю. Яновський.)2. [коли?] Рано, [а коли саме?] за холоду, з росою добре жати. (І. Франко.)3. Данилко [як?] радо, [а як саме?] з підскоком, біг до сусідів. (Петро Панч.)4. Над оболонню висять низько [які?] білі, [а які саме білі?] аж прозорі, хмари. (І. Нечуй-Левицький.)5. Під синім склепінням високого неба розкинувся [який?] широкий, [а який саме широкий?] аж до самого обрію, степ. (Ю. Бедзик.)Іноді виділення тих чи інших членів речення як уточнювальних залежить від того, який зміст вкладає автор у своє висловлювання. Відповідно до цього й вимовляються вони з різною інтонацією.1. [де?] Там, [а де саме?] далеко, [а де саме далеко?] на Вкраїні, сяє сонечко ясне. (П. Грабовський.) — [де?] Там далеко під горами смужкою блищить Дніпро. (І. Нечуй-Левицький.)2. [де?] У нас, [а де саме?] на Волині, найбільші й, мабуть, наймальовничіші озера. — Мені здається, що пейзажі [де?] в нас на Україні якоїсь приголомшливої краси й величі.