Будь ласка чим по скорше хочаб одну кр‍♂️

Скільки існував наш народ, стільки вкладав він свою мудрість у прислів’я та приказки. У них вся сила народного розуму, у них і заповіт нащадкам про те, як поводитись за життям і людьми, і розмірковування над важливими вічними питаннями. Знайомлячись із народними прислів’ями та приказками, я відзначив для себе, що вони зачіпають усі теми, які тільки можуть бути цікавими людині: є приказки про Батьківщину, про природу, про працю, про гроші, про здоров’я та хворобу, про добро і зло, життя та смерть, про родину. Не знайдеш і слів, щоб висловити всю глибину простої людської мудрості, яка прихована у таких коротких висловах! Мені сподобалися приказки та прислів’я, присвячені темі кохання. У них наших предків щодо цього вічного почуття, і норми народної моралі. Сила почуття і вічність справжнього кохання передано у таких прислів’ях: «Любов — не пожежа, займеться — не загасиш», або: «На любов і смак — товариш не всяк», «Не до чари, як хто кому не до пари». Висловлено у народній творчості і безкорисливість, щирість у почуттях: «Нехай борщ без сала, аби душа пристала», «Хоч у курені, аби до серця мені», «З перцем чи не з перцем, аби з добрим серцем». Читаючи художні твори, я часто дивувався з того, як вміло описує письменник красу дівчини, які епітети добирає, як влучно та поетично порівнює дівочу вроду з явищами природи. Тільки знайомлячись із народною творчістю, я зрозумів, що майже всі порівняння взяті саме з фольклору, а вже потім вони пішли мандрувати сторінками художніх творів. «Дівчина, як калина, як ясна зоря», «Красива, хоч з лиця воду пий», — все це взято з безмежної поетичної народної творчості. Багато створено прислів’їв та приказок і про працю, навчання: «На дерево дивись, як родить, а на чоловіка — як робить», або ще; «Перемагай труднощі розумом, а небезпеку — досвідом». Сказав наш народ і про навчання, про мудрість: «Мудрий не есе каже, що знає, а дурний не все знає, що каже». Мені дуже сподобався цей влучний та іронічний вислів! Я вважаю, що кожному з нас треба цікавитись народними прислів’ями та приказками, бо вони роблять наше мовлення виразнішим, а самі є справжнього скарбницею мудрості. Запам’ятаймо ж їх на все життя, бо не на користь книжку читать, коли лише вершки хапать!

Варіант 1

Настала осінь. На деревах пожовкли листочки. Скоро вони почнуть падати на землю.

Вчора ми гуляли з мамою осіннім парком. Там сонячно та тихо. Птахи вже не співають. Вони готуються відлітати у теплі краї.

Варіант 2

Першого осіннього дня ми пішли до школи. Стоять погожі днини. Кожен день я повертаюся зі школи та радію осінньому сонечку.

Скоро підуть осінні дощі. Стане холодно. Зараз на деревах листя золотавого кольору. Але скоро вонаj пожухне та опаде.

Варіант 3

Золота осінь розфарбувала в різні кольори дерева та кущі. Це жовтий, червоний, бордовий. І зелений колір теж залишився з літа. Я люблю гуляти в сонячні осінні дні.

Вранці вже холодно. Увечері теж можна змерзнути без теплої куртки. Дні стають коротшими.

Варіант 4

Подув осінній вітер. Пішли холодні дощі. Тепер сонечко надовго ховається від нас за хмарами. А коли виходить , то гріє слабенько.

Вечір настає все швидше. Я помічаю це кожного дня. Довгі осінні вечори я проводжу вдома з родиною.

Варіант 5

Холодна осінь за вікном. По віконному склу нескінченно стікають краплі дощу. Небо сіре та низьке. Цілими днями майже немає сонячного світла.

Іноді погода поліпшується. Тоді виходить сонце. Краплі дощу переливаються на жовтому осінньому листі.

Варіант 6

Восени зграї птахів сидять на проводах. Вони збираються летіти у теплі краї. Адже настали холоди. На вулиці хмарно та понуро.

Я бажаю перелітним птахам щасливої дороги. Нехай вони долетять до тепла та сонця. А я поспішаю зі школи додому. Там світло та затишно, коли на вулиці йде дощ.