Лісова куниця – сутінково-нічна тварина. Веде напівдеревний б життя, їсть білок, мишоподібних гризунів, комах, птахів, лісові плоди, зайців. Полює і на молодих козенят. Найкращі сховища має в дуплах, на висоті двох-шести метрів. Приводить від двох до восьми, частіше три-п’ять куничат. Линяє весною й восени; уже в лютому шерсть грубішає, тьмяніє, а у квітні, з голови до хвоста, відбувається заміна зимового хутра на літнє.
Злякана, вона миттю стрибає на дерево, з ялини на ялину, з вільхи на вільху, з осичини на осичину; летить по верхах – і миттєво щезає. Куниця частіше днює в завалах хмизу.
Звір, що ввібрав у себе мудрість і гнучкість змії й недосяжну красу зірниці. Звір, уподібнений часові звичкою причаюватися й уникати людини, цей звір викликав у тебе таку ж цікавість, як і потаємний, стрімкий, невловимий руками час
