І. Вільно й широко , розляглися зелені поля, не тіснили їх похмурі ліси не
давили високі гори ,і далеко-далеко сягало око вздовж ланів та невеличких
гайків що зеленими вершечками виглядали з ярів та балок. (В.Винниченко.)
2.Низькі чорні хмари здавалося стояли нерухомо, але по тому, як вони час
від часу засмолювали негусті дрібні зорі і як ті зорі знову ненадовго з'являлися
можна було здогадатися що хмари біжать. (Григорій Тютюнник.).
3.Мовчала ніч усі мовчали і соловейко задрімав на небі зірочки блищали за
гаєм місяць виглядав. (Л.Глібов.)
4.Виводить натхненно й пронизливо пташка і жаль що пташину ту мову
дзвінку поетам які б не були вони важко в житті перекласти на мову людську.
