Путь Петрика в тексте"За сестрою"

Світлиця Тараса була прибрана на той час, про який залишилися спогади лише в народних піснях і думах. Все було чисто прибрано. На стінах висіли зброя, мисливські атрибути, кінська збруя. На полицях стояли різноманітні глеки, пляшки, фляжки, кубки та чарки. Берестові лави навколо всієї кімнати; величезний стіл під образами в парадному кутку та широка піч, вкрита кахлями. Деталі інтер'єру допомагають читачеві скласти уявлення про іб життя Тараса та його сім'ї, побут і звичаї епохи. Тут вгадується і характер господаря будинку — людини військової, яка проводила своє життя в походах і битвах, зі зброєю, на коні, не чужої випити і побалакати в компанії з товаришами.

 Нещодавно я прочитала "Слово про похід Ігорів".  "Слово про похід Ігорів" -це перлина давньоруського ліро-епосу.  нЕдарма Пю Мовчан казав:"Я йду до "Слова" як дороги,до моря, до рідної річки, чи степу, чую рокотання струн,стукін копит, стогін зраненої землі,хлюпотання хвиль, ревнище худобю Я все чую внутрішнім слухом,а й сфоїм внутрішнім зором, я бачу величні катини" Ігор був відважний, розумний, нерозсудливий, завзятий. Іноді не зважав на знаки природи. ВІн був наполеглевий. Через свою необачність і нерозсудливістть  потрапив у полон. Я   не засуджую князя, але й не вихваляю. Князь хотів як найкраще.Прагнув кращого життя. Він мав великий потенціал. Йому були не страшні ні знаки природи, ні страшні половці. Не кожна людина піде з князем в таку далеку дорогу захищаючи свою землю.