І справді фантастичні події відбуваються в славному містечку Конотопі. То Явдоха Зубиха не хоче тонути в річці, хоч навісили на неї двадцять пудів; то конотопський сотник пан Забрьоха літає під небесами, наче птах; то кудись поділися двері й вікна в хаті, не пускаючи Микиту Уласовича до вінчання; то підступно змінює своє рішення хорунжівна Олена. От що наробило чаклування відьмовське!
У цiй повісті — реальність і фантастика — ведучий голос належить реальності: «Конотопську відьму» можна вважати цілком реалістичною повістю. Фантастику автор використовує як сатиричний засіб.
Незвичайні події є в повісті, які ніяк пояснити не можна: раптом злетів пан сотник, як «птах який заморський», налякав і дітей, і жінок, примусив і старих людей плюватися та жахатися. А все одно чомусь не страшно читачеві! Бо він разом з автором сміється з Микити. Замало було Г. Квітці-Основ'яненку розповісти, що пан Забрьоха «ліків більш тридцяти» не знає, а вміє тільки підписувати; що всі папери називає «депортами» і може підписати їх сторч. Що сотник вірить у відьом і вважає боротьбу з ними важливішою, ніж виконання наказу полковника. Що не вміє він ні посвататись, як люди, ні іншої якоїсь ради собі дати без писаря Пістряка. Бач, замало цього автору! Так він ще примусив Забрьоху літати і пити просити! Зрозуміло, що глузує з Микити автор. Та й мовні засоби, використані при цьому, про це свідчать: «як пан Забрьоха, мов птах який заморський, летить попід небесами: руками бовта, мов крилами, черкеска йому роздувається, ногами дрига, шаровари напужились, сам употів...». Писарю здасться, що сотник полетів, «як гусак», а старій Льознисі він здасться вороною. І що в цій фантастичній події для автора і читача? Тільки сміх і глузування!
ответ:С. Д. Аляб’єва, спеціаліст вищої категорії, старший учитель Криворізького науково-технічного металургійного ліцею № 16, Дніпропетровська обл.
Тема. М. А. Г. Енде «Джим-Ґудзик і машиніст Лукас». Фантастична країна Усландія та її мешканці. Моральні цінності, що утверджуються у творі
Мета:
-навчальна: до учням усвідомити ідейно-художні особливості повісті-казки М. Енде, прочитаної самостійно;
-розвивальна: розвивати навички самостійного обрання та читання художньої літератури відповідно донахилів та здібностей; розширювати кругозір учнів;уміння виокремлювати головне, робити висновки;
-виховна: спонукати до вдумливого та зацікавленого читання художньої літератури; прищеплюватилюбов до книги, сповідування загальнолюдськихцінностей, які утверджуються у кращих творах всесвітньоїлітератури, естетичний смак.
Теорія літератури: повість-казка, біографія, героїхудожнього твору, художні особливості, реальне тафантастичне, анкета.
Тип уроку: урок — бесіда з позакласного читання.
Обладнання: мапа світу, портрет М. А. Г. Енде,видання творів автора, створені учнями ілюстраціїдо
