твір-роздум на тему : Які уроки дає сучасному читачеві автор роману " Чорна рада "

На протязі всього свого існування український народ складав пісні. Пісня відігравала дуже важливу роль у його житті. Вже у далекому минулому наші предки жили із піснею на вустах. Вони
надавали пісням магічного значення, супроводжували ними певні обряди, які виконувалися у різні пори року.Пісні також є багатющим історичним матеріалом, який відби­ває важливі, значущі події в історії українського народу, його став­лення до цих подій.Також українські пісні розповідають про безліч приватних іс­торій, про життя окремих людей, з якими траплялося щось таке, про що не можна було не скласти пісню, не розповісти про це. Але є багато пісень, які відображають і звичайні, побутові події. Саме з них можна найкраще дізнатися про побут українського народу.Отже, народ України надавав надзвичайно важливого значен­ня пісні. Пісня допомагала людям самовиявлятися, відображала самобутність українського народу, розповідала іншим народам про Україну.Я люблю українські пісні.

Коломи́йки — традиційний жанр української фок-музики і хореографії— дворядкова народна пісня (співанка), кожен рядок якої має 14 складів з обов’язковою цезурою (паузою) після восьмого складу. Коломийками також називають коротенькі пісеньки, що можуть виступати як приспівки до танцю. Часто вони об'єднуються у в'язанки, які не мають, проте, сталого змісту, а залежать від уподобання співака та обставин виконання.Активний процес творення і функціонування коломийок свідчить про життєвість цього жанру.Специфіку коломийки свого часу визначив відомий фольклорист Ф. Колесса:«Коломийка — це початково танцювальна пісня, яку й досі співають до танцю, стала улюбленою формою ліричної пісні на західноукраїнській території, особливо на Покутті, де поступово витіснила з ужитку інші пісенні форми. Вона має танцювальний характер і вільне сполучення строф спільного або спорідненого змісту, іноді на підставі тільки ближчої або дальшої асоціації думок і поетичних образів" »Проте на думку В. Гошовського, коломийка — це пісенний тип, значно старший за сам жанр: своїм корінням він сягає ХVІІ століття. Спираючись на відкриття Ф. Колесси, В. Гошовський досліджував пісні коломийкового типу, які були поширені не тільки в Західній, але і в Східній Україні.