життя - найдорожчий скарб. а шанувати ту, яка нам це життя подарувала наш обов'язок. вже з дитнства ми любимо матір, бо вона пікліється про нас, догладає. ті казки, що нам їх мама розказувала, залишаються в серці , а потім ми їх переповідаємо своїм дітям.
запам'ятайте, що на всій планеті немає ріднішої людини, ніж мати. вона - найкращий товариш. тільки її ми підпускаємо так близько до своєї душі, як нікого іншого. мама - сонечко ясне, що веде нас по життю, а коли вона плаче - найстрашніше покарання для дітей. любіть свою маму і ніколи її не забувайте!
я тут вже комусь так відповідала:
я абсолютно впевнена, що справжня краса в думак, поведінці, в не в одязі, чи зовнішності. просто спершу люди дивляться на зовнішню оболонку. так, наприклад, Павлик з оповідання С.Черкасенка "Маленький горбань" від народження мав величезний горб, що постій но хитався під час ходьби. саме через цю ваду в хлопчика було мало друзів. ы лише його найкращий товариш дідусь бачив внутрішню красу в очах Михайлика. дідусь часто засуджував дітей через жорстоке ставлення до його онука, бо ті не лише глузували над нещасним горбанем, а й навіть били його. та в кінці повітсі головний розбишака Захарко все ж зрозумів, що людина може мати потворну зовнішність, але добре серце.
