ответ:
вже пізнє літо. мати постійно дорікає лукашу, що робота стоїть, а він все грає. мати лукаша називає мавку відьмою і каже, що не можна дівчині впадати за хлопцем. за мавку вступається дядько лев.
мати наказує мавці жати, але тут з'являється русалка польова і просить мавку не губити її. мавка ріже собі руку. на полі з'являється мати і килина. приходить лукаш, він є молодиці жати, а потім проводжає її додому. мавка сидить біля озера і плаче, вона просить лісовика зробити її такою як вона була колись.
лісовик одягає її в багряницю та срібний серпанок, над мавкою у вирі шаленого танцю кружляє перелесник. раптом з'являється марище і вмовляє лісову царівну піти з ним. приходить лукаш, бачить мавку і не впізнає її. повернувшись додому, лукаш посилає старостів до килини. мавка просить марище забрати її з собою.
третя дія: осінь. мавка розмовляє з лісовиком про те, як вона опинилася тут, а не у "того, що в скалі сидить".
виявляється, що це лісовик звільнив її, коли перетворив лукаша на вовкулаку, а коли мавка прокинулася, то звільнила лукаша. мати докоряє килині, що та погана господиня. килина вибігає з дому, бачить мавку і запитує, що вона тут робить. мавка відповідає: "стою та дивлюся, які ви щасливі." килина каже: "а щоб ти стояла у чуді та в диві." мавка перетворюється на вербу. перед хатою з'являється лукаш, килина йому дорікає, а на запитання, куди подівся дуб дядька лева, відповідає, що продала його. до лукаша підходить хлопчик з сопілкою, зробленою із верби-мавки, і просить заграти. лукаш починає грати і чує голос мавки.
объяснение:
Тарас Шевченко створив прекрасний твір, присвячений історичній тематиці, а саме — темі гайдамацького повстання 1768 року. Так давно були ці події, але і зараз навколо них точаться дискусії науковців та звичайних громадян, які цікавляться історією України. Відомо, що гайдамаки діяли жорстоко. Чи мали вони на це право? їх називають і визволителями, і розбійниками... Спробую і я розібратися в такому далекому від нас і складному явищі, як гайдамаччина.
Я думаю, гаку неоднозначну реакцію події гайдамацького повстання викликають через те, що в основі його лежить непросте філософське питання: що людина має право зробити заради ідеї? Де межа дозволеного? Пишучи цей твір, я не ставлю собі на меті відповісти на це питання, бо протягом усієї історії людства воно хвилює людей, проте досі не має відповіді.
Гайдамацьке повстання виникло на Правобережжі як реакція на невпинне жорстоке пригноблення українців польською шляхтою. Це пригноблення відбувалося, як кажуть, "по всіх фронтах": це був тиск культурний, національний, а що найгірше — релігійний. Людей змушували зрікатися своєї віри і Батьківщини. Але так не могло тривати довіку, тож гнів і обурення, що накопичувалися в серцях людей, зрештою вирвалися на волю. Проте повстання придушили, залучивши російські війська. Гайдамаки жорстоко вирізали польське населення, але ж і поляки вирізали цілі українські села, не жаліючи жінок і дітей... Напевно, це саме той випадок, коли біблійний принцип непротивлення злу не може бути застосований...
Головними дійовими особами поеми Тараса Шевченка є Гонта і Залізняк. Мені сподобалося, що ці образи поет змалював яскраво, глибоко психологічно, ми бачимо всі їхні почуття і сумніви, переймаємось тими самими питаннями, які постають перед ними. Народ любить і слухається своїх ватажків. Виходить, та ідея, якій служили Залізняк і Гонта, була не їхньою особистою примхою, а виявленням волі всього народу.
